Ідеологічна агресія та міжнародне право: радянський та російський підривний вплив на право

Автор(и)

  • Brad Fisher Національний університет «Києво-Могилянська академія», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2020.5.78-93

Ключові слова:

підривний вплив на право, правовійна, підривні юридичні операції, міжнародне право, агресія, ідеологічна агресія, суперництво великих держав, підривний вплив

Анотація

У статті запропоновано міждисциплінарний юридичний аналіз еволюції поняття агресії в міжнародному праві. Автор стверджує про радянську ініціативу з визначення цього поняття, проте зауважує, що деякі запропоновані концепції радянської теорії не були офіційно прийняті. Також у дослідженні проаналізовано статтю російського правознавця С. В. Черніченка «Ідеологічна агресія як застосування сили в міжнародному праві» (2019) та його твердження про те, що радянське поняття ідеологічної агресії потрібно воскресити з огляду на унікальні і пропагандистські тенденції міждержавного конфлікту ХХІ століття. Поняття ідеологічної агресії було радянською пропозицією, яку було вперше внесено до Спеціального комітету Організації Об’єднаних Націй з питання визначення агресії в 1953 році. С. В. Черніченко наголошує, що будь-яка спроба реалізувати таку концепцію є небезпечною та особливо завдає шкоди верховенству права як всередині країни, так і на міжнародному рівні. Така концепція запропонує практикам спосіб уникнення відповідальності за міжнародний злочин, посилаючись, зокрема, на критерій першості щодо ідеологічної агресії. Це також дасть змогу виправдати демонтаж бажаних принципів, як-от свобода преси та свобода слова. На думку автора, ті, хто використовує таку тактику, діють за подвійними стандартами: одночасно плекають і підривають міжнародні норми та принципи. Зрештою, ця концепція дасть тим, хто застосовує підривні юридичні операції (Malign Legal Operations), відомі також як «правовійна», ще один інструмент, за допомогою якого вони зможуть стримувати і використовувати конкурентів під егідою міжнародного права. Це є підривним впливом на право (Malign Influence within Legal Domains (MILDs)), який є кінцевою формою асиметрії. Автор статті вважає, що, перш ніж розпочинати стосовно ідеологічної агресії будь-який серйозний дискурс, потрібно усвідомити подвійність мотивів, прихованих за пропозицією щодо відродження цього поняття.

Матеріал надійшов 3.06.2020

Біографія автора

Brad Fisher, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

аспірант кафедри міжнародного та європейського права

bradsfisher@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Bartman, C. S. (2010). Lawfare and the Definition of Aggression: What the Soviet Union and Russian Federation Can Teach Us. Case Western Reserve Journal of International Law, 43(2), 423–445.
  2. BBC News. (2008). Interview with BBC Television – President of Russia. The Kremlin Website. http://en.kremlin.ru/events/president/transcripts/1228
  3. Chernichenko, S. V. (2019). Ideological Aggression as the Use of Force in International Law. Eurasian Legal Journal, 1, 21–24. https://eurasialaw.ru/nashi-rubriki/yuridicheskie-stati/ideologicheskaya-agressiya-kak-primenenie-sily-v-mezhdunarodnom-prave
  4. Dunlap, C., J. Jr. (2011). Lawfare Today: A Perspective. Yale Journal of International Affairs, 3(1), 146–154. http://yalejournal.org/wp-content/uploads/2011/01/083111dunlap.pdf
  5. Fisher, B. (2019). The Kremlin’s Malign Legal Operations on the Black Sea: Analyzing the Exploitation of Public International Law Against Ukraine. Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal, 5, 193–223.
  6. Jackson, R. H. (1945). Opening Statement before the International Military Tribunal. Nuremberg: The Robert H. Jackson Center. https://www.roberthjackson.org/speech-and-writing/opening-statement-before-the-international-military-tribunal/
  7. Mälksoo, L. (2015). Russian Approaches to International Law. Russian Approaches to International Law. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198723042.001.0001
  8. Putin, V. (2007). Putin Speech and the Following Discussion at the 2007 Munich Conference on Security Policy. Munich. http://russialist.org/transcript-putin-speech-and-the-following-discussion-at-the-munich-conference-on-security-policy/
  9. Putin, V. (2014). Vladimir Putin Answered Questions from Journalists about the Situation in Ukraine. The Kremlin. http://www.kremlin.ru/events/president/news/20366
  10. Shekhovtsov, A. (2020). Conceptualizing Malign Influence of Putin’s Russia in Europe. https://www.4freerussia.org/wp-content/uploads/sites/3/2020/04/Maligh-Influence_web_eng-5.pdf
  11. Shishkin, A. (2018). Russian Submarines Are Prevented from Operating in the Mediterranean Sea. Vzhlyad. https://vz.ru//world/2018/5/28/924562.html
  12. The Council of Europe. (2018). Legal Challenges Related to Hybrid War and Human Rights
  13. Obligations. https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=24762
  14. The International Criminal Court. (2010). International Criminal Court RC/Resolution 6. https://asp.icc-cpi.int/iccdocs/asp_docs/Resolutions/RC-Res.6-ENG.pdf
  15. The International Law Commission. (1953). Report of the Special Committee on the Question of Defining Aggression. The United Nations Digital Library. New York. https://digitallibrary.un.org/record/715503?ln=en
  16. The Soviet Union et al. (1933). The London Convention for the Definition of Aggression. https://www.iilj.org/wp-content/uploads/2016/08/Convention-for-the-Definition-of-Aggression-1933.pdf
  17. The United Nations. (2020). Democracy and the United Nations. Retrieved May 4, 2020 from https://www.un.org/en/sections/issues-depth/democracy/index.html
  18. The United Nations General Assembly. (1950). UNGA Resolution 381. New York and Paris. https://digitallibrary.un.org/record/209541?ln=en
  19. The United States and France et al. (1928). The Kellogg-Briand Pact. https://avalon.law.yale.edu/20th_century/kbpact.asp
  20. UN News. (2014). UN Security Council Action on Crimea Referendum Blocked. UN News. https://news.un.org/en/story/2014/03/464002-un-security-council-action-crimea-referendum-blocked
  21. United Nations Audiovisual Library of International Law. (1974). Definition of Aggression. General Assembly resolution 3314 (XXIX). http://legal.un.org/avl/ha/da/da.html
  22. United Nations General Assembly. (1954). Defining International Aggression: The Search for World Peace. United Nations General Assembly Official Records. http://www.derechos.org/peace/dia/doc/dia56.html#332
  23. United Nations General Assembly. (1950). Summary Record of the 389th Meeting, 1st Committee, 5th Session, United Nations General Assembly. https://doi.org/10.1017/S0020818300010821
  24. Volkova, N. (2019). The Minsk Trap: Moscow’s Perversion of the Conflict Arbitration Process in Ukraine. NaUKMA Research Papers. Law, 4, 73–82. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2019.4.73-82
  25. Yale Law School Lillian Goldman Law Library. (1919). The Covenant of the League of Nations. https://avalon.law.yale.edu/20th_century/leagcov.asp

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-03

Як цитувати

Fisher, B. (2020). Ідеологічна агресія та міжнародне право: радянський та російський підривний вплив на право. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 5, 78–93. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2020.5.78-93

Номер

Том 5 (2020): Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Brad Fisher

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).