Протиріччя між державою і правом: сутнісний аспект
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-2607.2020.5.94-101Ключові слова:
право, держава, протиріччя, дуальна природа, раціональне, справедливість, нормотворчість, нормозастосуванняАнотація
Статтю присвячено мало розробленій як у західній, так і у вітчизняній юридичній науці загальнотеоретичній проблемі розрізнення сутності таких соціальних явищ, як держава та право. Необхідність теоретичного і філософсько-правового осмислення цієї проблеми зумовлена, зокрема, тим, що у вітчизняній правничій літературі досі зберігаються уявлення про право та державу як явища одного порядку й однієї сутності. Потреба в їх розрізненні спричинена не тільки теоретичним інтересом, а й практичною метою удосконалення підходів до нормотворчої та нормозастосовної діяльності держави. Проаналізовано основні позиції теоретиків і філософів права щодо дуальної сутності права, зокрема про раціональні та позараціональні його властивості, поєднання в ньому реального та ідеального вимірів тощо. Наведено аргументи на користь розрізнення сутності права та держави, тотожності їхніх сутнісних характеристик, зокрема й про перевагу раціональних і мінімізацію впливу позараціональних і моральних чинників на сутність держави та діяльність її органів. Проведено порівняльний аналіз основних протиріч, які виникають між правом і державою в процесі реалізації їхніх функцій на сутнісному й змістовому рівнях. Зроблено висновки щодо причин існування таких протиріч і перспективних напрямів продовження дослідження цієї тематики.
Матеріал надійшов 21.11.2019
Посилання
- Onishchenko, N. M. (2009). Derzhava ta pravo: yednist, vidminnosti ta protyrichchia [State and law: similarity, differences and controversies]. Derzhava i pravo – State and Law, 45, 3–8 [in Ukrainian].
- Koziubra, M. I. (2013). Pravorozuminnia: pliuralizm pidkhodiv ta mozhlyvosti yikh poiednannia [Understanding of law: pluralism of approaches and opportunities of their combination]. In Zahalnoteoretychne pravoznavstvo, verkhovenstvo prava ta Ukraina – General theoretical jurisprudence, rule of law and Ukraine (pp. 187–211). Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian].
- Dzholos, S. V. (2010). Etatystska derzhava yak tsinnist [Etatistic State as Value]. Aktualni problemy derzhavy i prava – Current Problems of State and Law, 53, 397–402. http://www.apdp.in.ua/v53/61.pdf [in Ukrainian].
- Loboda, Yu. P. (2001). Tsinnist derzhavy yak yii sotsialna sutnist (teoretyko-metodolohichni aspekty doslidzhennia) [The value of the state as its social essence (theoretical and methodological approaches of research]. Extended abstract of candidate’s thesis. Odesa [in Ukrainian].
- Serebro, M. V. (2017). Suchasna derzhava yak tsinnist: zahalnoteoretychne doslidzhennia [The modern state as value: general theoretical research]. Extended abstract of candidate’s thesis. Odesa [in Ukrainian].
- Lykholat, I. P. (2001). Ratsionalne ta pozaratsionalne v pravi (na materialakh zakonotvorchosti) [The rational and extrarational in law: on the materials of legislation]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
- Alexy, R. (2011). The Dual Nature of Law. Pravo Ukrainy – Law of Ukraine, 1, 45–58 [in Ukrainian].
- Melkevik, B. (2015). Yuridicheskaya praktika v zerkale filosofii prava [Legal practice in the mirror of legal philosophy]. St. Petersburg: Alef-Press [in Russian].
- Fuller, L. L. (2016). The Morality of Law. Moscow: Sotsium, IRISEN [in Russian].
- Hart, H. L. A. (2007). The Concept of Law. St. Petersburg: Publishing House of St. Petersburg University [in Russian].
- Dworkin, R. M. (2005). Taking Rights Seriously. Moscow: ROSSPE [in Russian].
- Radbruch, G. (2004). Filosofiya prava [Philosophy of law]. Moscow: Mezhdunarodnyie otnosheniya [in Russian].
- Lukianov, D. V. (2016) Relihiinо-pravovi systemy svitu: porivnialno-pravove doslidzhennia [Religious and legal systems in the world: comparative and legal research]. Doctor’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oleksii Tseliev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.
Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).