Нерозгадані таємниці права

Автор(и)

  • Mykola Koziubra Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2022.9-10.3-11

Ключові слова:

правові системи, акультурація, сутність права, справедливість, універсальні принципи права

Анотація

У статті здійснено спробу визначити підходи до пояснення та запропонувати напрями пошуку відповіді на одну з найзагадковіших теоретичних і практичних таємниць права: чим пояснити, що за відсутності єдиного його розуміння, а нерідко й самого слова «право» або його аналога в лексиконі багатьох народів, одні й ті самі юридичні проблеми в різних правових системах вирішують переважно однаково?
Попри відносно давнє звернення уваги в західному правознавстві на цю проблему, переконливого теоретико-правового її пояснення до цього часу немає. У зв’язку з цим у статті піддано критичному аналізу найпоширеніші в правознавстві підходи до пояснення процесів зближення правових систем у сучасному світі – їх інтеграції й акультурації.
Не заперечуючи активізації впливу цих процесів на національні правові системи, водночас наголошується на тому, що вони неспроможні дати задовільну відповідь на поставлене запитання. Її потрібно шукати в набагато глибших пластах історії права – спільних для всіх правових систем фундаментальних властивостей феномену, який ми іменуємо правом. Такою властивістю для права є категорія справедливості, яка уособлює його сутність.
Незважаючи на те, що до поняття справедливості та її відносин з правом найчастіше звертаються в Європі, особливо фундатори й прихильники доктрини природного права, використання справедливості чи аналогічних з нею категорій (їхні назви можуть варіювати залежно від мовних особливостей народів) поширюється далеко за межі Європейського континенту. Вони сягають своїм корінням ще Стародавнього Сходу, Єгипту і Вавилону. Згадки про справедливість можна знайти в ранньому християнстві та інших релігіях: буддизмі, індуїзмі, ісламі тощо. Це дає підстави стверджувати, що справедливість є категорією всезагальною.
Проте саме по собі поняття справедливості є доволі відносним і динамічним, тому покладатися на неї як на безпосередній регулятор поведінки людей, звісно, не можна. Право, хоч явище також динамічне, все ж потребує більш визначених і стабільних орієнтирів. Ними для всіх правових систем та їхніх сімей є універсальні принципи права, в яких справедливість знаходить своє розгорнуте втілення.
Поки що вони належним чином теоретично не осмислені в правознавстві, проте саме їх виявлення відкриває можливості для переконливого пояснення названої загадки права.

Біографія автора

Mykola Koziubra, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Козюбра Микола Іванович – доктор юридичних наук, професор кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права НаУКМА, заслужений юрист України, суддя Конституційного Суду України у відставці

koziubra@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Antologiia mirovoi pravovoi mysli [ Anthology of world legal thought]. In 5 vols. Vol. 1. Moscow: Mysl, 1999 [in Russian].
  2. Barak, Aharon. Judicial discretion. Translated from English. Moscow: Norma, 1999 [in Russian].
  3. Bekhruz, Khashmatulla. Islamskie traditcii prava [ Islamic traditional rights]. Odesa: Iuridicheskaia literatura, 2006 [in Russian].
  4. Bergel, Jean-Louis. Théorie Générale du Droit [General Theory of Law]. Translated from French. Moscow: Nota Bene, 2000 [in Russian].
  5. Berman, Harold J. Law and Revolution: The Formation of the Western Legal Tradition. Translated from English. Moscow: Publishing House of Moscow State University, 1994 [in Russian].
  6. David, René, and Camille Jauffret-Spinosi. Osnovnye pravovye sistemy sovremennosti [Les grands systèmes de droit contemporains]. Translated from French. Moscow: Progress, 1988 [in Russian].
  7. Duguit, Léon. Obshchestvo, lichnost, gosudarstvo [Society, Personality, State]. Translated from French. St. Petersburg, 1901 [in Russian].
  8. Dworkin, Ronald. Law’s Empire. Translated from English by S. Moiseev, editors S. Koval and A. Pavlov. Moscow: Publishing House of the Gaidar Institute, 2020 [in Russian].
  9. Höffe, Otfried. Spravedlyvist i subsydiarnist. Vystupy v Ukraini [Vernunft und Recht: Bausteine zu einem interkulturellen Rechtsdiskurs]. Translated from German. Kyiv: Alterpres, 2003 [in Ukrainian].
  10. Koziubra, Mykola. “Pravovyi zakon: problema kryteriiv” [“Legal law: the problem of criteria”]. Journal of the Academy of Legal Sciences of Ukraine 2 (33)–3 (34) (2003): 83–95 [in Ukrainian].
  11. Leninskaia teoriia otrazheniia i sovremennaia nauka. Teoriia otrazheniia i obshchestvoznanie [Lenin’s theory of reflection and modern science. Reflection theory and social studies]. Sofia: Nauka i iskusstvo, 1973 [in Russian].
  12. Lloyd, Dennis. Ideia prava [ The Idea of Law]. Translated from English. Moscow: Iugona, 2002 [in Russian].
  13. Nguyen, Kuro. History and Philosophy of Vietnamese Contract Law. http://www.academia.edu/17298044/3.
  14. Radbruch, Gustav. Filosofiia prava [Philosophy of Law]. Translated from German. Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniia, 2004 [in Russian].
  15. Rouland, Norbert. Iuridicheskaia antropologiia [Legal Anthropology]. Textbook for high schools. Translated from French. Moscow: Norma, 1999 [in Russian].
  16. Skurko, Elena. Printcipy prava [Principles of Law]. Moscow: Os-89, 2008 [in Russian].
  17. Verkhovenstvo prava i problemy ego obespecheniia v pravoprimenitelnoi praktike [Rule of law and problems of its provision in law enforcement practice]. Moscow: Statut, 2009 [in Russian].
  18. Zippelius, Reinhold. Filosofiia prava [Philosophy of Law]. Translated from German. Kyiv: Tandem, 2000 [in Ukrainian].
  19. Zweigert, Konrad, and Hein Kötz. Vvedenie v sravnitelnoe pravovedenie v sfere chastnogo prava [Einführung in die Rechtsvergleichung auf dem Gebiete des Privatrechts]. Translated from German. Vol. 1. Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniia, 2000 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-04

Як цитувати

Koziubra, M. (2023). Нерозгадані таємниці права. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, (9-10), 3–11. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2022.9-10.3-11