Принцип пропорційності у праві інтелектуальної власності ЄС
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-2607.2018.63-66Ключові слова:
методологія, правова система, європейське право, інтерпретація, інтелектуальна власністьАнотація
У статті розкрито сутність дії методологічного принципу інтерпретації Європейського суду справедливості Marleasing (походить від назви однієї зі сторін справи), що домінує у частині непозовного провадження та підтримуваного принципом пропорційності, а також національними режимами інтелектуальної власності. Зазначений принцип, доцільний для запровадження у цивільно-процесуальній діяльності судових органів України, полягає у визнанні свободи держав для наближення їхніх власних правових систем до європейського правового порядку через еволюційний процес нормативної сумісності (паралельної дії двох систем: національних законодавств країн–членів ЄС і права ЄС у контексті їхньої структурної взаємодії через поступову гармонізацію, адаптацію з правом ЄС) без шкоди їхній «юридичній раціональності».
Матеріал надійшов 05.11.2018
Посилання
- Swann, S. (2003) Vidpovidʹ na Plan diy shchodo yevropeysʹkoho dohovirnoho prava: bilʹsh uz·hodzhene yevropeysʹke kontraktne pravo [Response to the Action Plan on European Contract Law: A More Coherent European Contract Law]. Yevropeysʹkyy ohlyad pryvatnoho prava. - European Review of Private Law, 63. (P. 595). [in English]. https://doi.org/10.1177/1023263x0301000201
- Pila, J. A (2013). Konstytutsiyna doktryna pretsedenta i pryntsyp Marlazynha yak osnovy yevropeysʹkoyi pravovoyi metodolohiyi [Constitutionalized Doctrine of Precedent and the Marleasing Principle as Bases for a European Legal Methodology]. Yevropeyizatsiya prava intelektualʹnoyi vlasnosti: do yevropeysʹkoyi pravovoyi metodolohiyi - The Europeanization of Intellectual Property Law : Towards a European Legal Methodology : Oxford University Press, P. 229. [in English]. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199665105.003.0013
- Assange proty Shvedsʹkoyi prokuratury - .Assange v The Swedish Prosecution Authority. [2012]. UKSC 22. [in English].
- Smits, J. M. (2002). Harmonizatsiya pryvatnoho prava v Yevropi: deyaki ideyi evolyutsiynoyi teoriyi [The Harmonisation of Private Law in Europe : Some Insights from Evolutionary Theory] Zhurnal Hruziyi z mizhnarodnoho ta porivnyalʹnoho prava - Georgia Journal of International and Comparative Law, 31. (P. 79). [in English].
- Amstutz, M. (2005). Mizh svitamy: Marlezynh i vynyknennya mizhlegalʹnosti v pravovomu obgruntuvanni [In-Between Worlds :Marleasing and the Emergence of Interlegality in Legal Reasoning]. Zhurnal yevropeysʹkoho prava - European Law Journal, 11. (P. 766). [in English]. https://doi.org/10.1111/j.1468-0386.2005.00286.x
- Harbo, Т. (2010). Funktsiya pryntsypu proportsiynosti v zakonodavstvi YES. [The Function of the Proportionality Principle in EU Law]. Zhurnal yevropeysʹkoho prava - European Law Journal, 16. [in English].
- Henley, К. Abstraktni pryntsypy, pryntsypy serednʹoho rivnya ta verkhovenstvo prava [Abstract Principles, Mid-Level Principles, and the Rule of Law]. Pravo ta filosofiya. - Law & Philosophy, 12. [in English]. https://doi.org/10.2307/3505007
- Itzcovich G. (2012). Pravovyy poryadok, pravovyy plyuralizm, fundamentalʹni pryntsypy. Yevropa ta yiyi zakon u trʹokh kontseptsiyakh [Legal Order, Legal Pluralism, Fundamental Principles. Europe and Its Law in Three Concepts] // Zhurnal yevropeysʹkoho prava - European Law Journal, 18. [in English]. https://doi.org/10.1111/j.1468-0386.2012.00604.x
- Dohovir pro Yevropeysʹkyy Soyuz. [Treaty on European Union]. Retrieved from http://eur-lex.europa.eu/en/treaties /index.htm. [in English].
- Bar, С. (2002). Vid pryntsypiv kodyfikatsiyi: perspektyvy yevropeysʹkoho pryvatnoho prava. [From Principles to Codification: Prospects for European Private Law]. Kolumbiysʹkyy zhurnal yevropeysʹkoho prava - Columbia Journal of European Law, 8. [in English].
- Gerven, W. (2004). Harmonizatsiya pryvatnoho prava: chy potribna vona? [Harmonisation of Private Law : Do We Need It?] Zahalʹnyy ohlyad rynkovoho prava. - Common Market Law Review, 41. [in English].
- Rosenfeld, M. (2008). Pereosmyslennya konstytutsiynoho ustroyu v epokhu pravovoho ta ideolohichnoho plyuralizmu [Rethinking Constitutional Ordering in an Era of Legal and Ideological Pluralism]. Mizhnarodnyy zhurnal konstytutsiynoho prava - International Journal of Constitutional Law, 6. (P. 415). [in English]. https://doi.org/10.1093/icon/mon023
- Hesselink, M. W. (2009). Yevropeysʹkyy pravovyy metod? Pro yevropeysʹke pryvatne pravo i naukovyy metod. [A European Legal Method? On European Private Law and Scientific Method]. Zhurnal yevropeysʹkoho prava - European Law Journal, 15. (P. 20). [in English]. https://doi.org/10.1111/j.1468-0386.2008.00449.x
- Richmond, C. (1997). Zberezhennya kryz identychnosti: avtonomiya, systema ta suverenitet u yevropeysʹkomu pravi. [Preserving the Identity Crises : Autonomy, System and Sovereignty in European Law]. Pravo ta filosofiya - Law & Philosophy, 16. (p. 377). [in English]. https://doi.org/10.2307/3504982
- MacCormick, N. (1998). Ryzyk konstytutsiynoyi koliziyi v Yevropi? [Risking Constitutional Collision in Europe?]. Oksfordsʹkyy zhurnal pravovykh doslidzhenʹ- Oxford Journal of Legal Studies, 18. (P. 517). [in English]. https://doi.org/10.1093/ojls/18.3.517
- Weatherill, S. (2002). Chy mozhe buty spilʹne tlumachennya yevropeysʹkoho pryvatnoho prava? [Can There be Common Interpretation of European Private Law?]. Hruzynskyi Zhurnal mizhnarodnoho ta porivnyalʹnoho prava - Georgia Journal of International and Comparative Law, 31. [in English].
- Bengoetxea, J. (1989). Obgruntuvannya rishenʹ Yevropeysʹkym sudom [The Justification of Decisions by the European Court of Justice]. Lektsiyi ta dopovidi vid Europa-Institut - Vortrage Reden und Berichte aus dem Europa-Institut, 202. (pp. 233 – 258). [in English].
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Galyna Mykhailiuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.
Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).