Cпособи захисту прав на комерційні позначення: досвід Франції та України

Автор(и)

  • Galyna Mykhailiuk National University of Kyiv-Mohyla academy, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2019.4.52-58

Ключові слова:

інтелектуальна власність, захист, комерційні позначення, відшкодування збитків, незаконне використання

Анотація

У статті здійснено аналіз способів захисту прав на об’єкти права інтелектуальної власності з урахуванням створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та переосмислення статусу (зміни обсягу й змісту повноважень) Верховного Суду. Подано концепцію, відповідно до якої застосування прецеденту в правовій діяльності є нагальною потребою, для реалізації якої сформовано правові передумови. Проаналізувавши вітчизняну судову практику, рекомендовано певні напрями вдосконалення правозастосовчих механізмів, серед яких: правовласник або його представник мають враховувати необхідність надання суду доказової бази як підтвердження своїх вимог, а також строки судового провадження та інші обставини, розуміючи, що у вітчизняному законодавстві немає чітко встановлених механізмів доказу реальної шкоди або упущеної вигоди, а також розмірів можливого відшкодування збитків та методики їх нарахування. Запропоновано створити у складі Вищого суду з питань інтелектуальної власності окрему судову палату з розгляду спорів, що виникають у мережі Інтернет, адже кількість порушень у Всесвітній мережі, як свідчить світова практика, щороку стрімко зростає.

Матеріал надійшов 04.02.2019

Біографія автора

Galyna Mykhailiuk, National University of Kyiv-Mohyla academy

доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Києво-Могилянська академія», провідний науковий співробітник сектору комерційних позначень відділу промислової власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України

galyna.mykhailiuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia [Code of Administrative Offences of Ukraine]. (1984, December 7). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR, 51, 1123 [in Ukrainian].
  2. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine]. (1996, June 28). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 30, 141 [in Ukrainian].
  3. Kuzmynskyj, O. O. (2014). Vykorystannia skhozhoho (imitovanoho) komertsijnoho (firmovoho) najmenuvannia u sferi prava intelektualnoi vlasnosti [Use of similar (imitated) commercial name in IP law]. Naukovyj visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia – Scientific Journal of International Humanitarian University, 10(1), 197–200 [in Ukrainian].
  4. Myronenko, N. M. (2011). Zakhyst prav na torhovelni marky: ukrainska praktyka ta ievropejskyi dosvid [Protection of trademark rights: Ukrainian practice and European experience]. Pravo Ukrainy – Law of Ukraine, 3, 30–39 [in Ukrainian].
  5. Mykhailiuk, G. O. (2015). Tsyvilno-pravovi zasady zakhystu prav na komertsijni poznachennia [Civil legal basis for protection of commercial signage]. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy – Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 1, 32–37 [in Ukrainian].
  6. Poluektov, I. L. (2006). Tsyvilno-pravovi sposoby zakhystu prav intelektualnoi vlasnosti na komertsiyni poznachennia [Civil legal basis for protection of IP rights to commercial signage]. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti – Theory and Practice of IP, 5, 51–60 [in Ukrainian].
  7. Postanova Vyschoho hospodarskoho sudu Ukrainy № 12/206 [Resolution of High Commercial Court of Ukraine No. 12/206]. (2007, June 19). Retrieved from http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_1617070.html [in Ukrainian].
  8. Postanova Vyschoho hospodarskoho sudu Ukrainy № 910/27253/14 [Resolution of High Commercial Court of Ukraine № 910/27253/14]. (2015, June 23). Retrieved from http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/SD15 0485.html [in Ukrainian].
  9. Pro Vyshchyi antykoruptsiinyi sud: Zakon Ukrainy [On High Anticorruption Court: The Law of Ukraine] No. 2447-VIII. (2018, June 7). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 24, 212 [in Ukrainian].
  10. Pro okhoronu prav na torhovelni marky, heohrafichni zaznachennia ta komertsiini naimenuvannia: Proekt Zakonu Ukrainy [On Protection of Trademark Rights, Geographical Indications and Commercial Names: Draft Law of Ukraine]. (n. d.) Retrieved from http://www.pu.if.ua/inst/ndc/intelect/57.htm [in Ukrainian].
  11. Pro utvorennia Vyschoho sudu z pytan intelektualnoi vlasnosti: Ukaz Prezydenta Ukrainy [On Creation of High Intellectual Property Court: Decree of the President of Ukraine] No. 299/2017. (2017, September 29). president.gov.ua. Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/2992017-22722 [in Ukrainian].
  12. Pro sudoustrii i status suddiv: Zakon Ukrainy [On Judiciary and Status of Judges: The Law of Ukraine] No. 1402-VIII. (2016, June 2). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 31, 545 [in Ukrainian].
  13. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy [The Civil Code of Ukraine]. (2003, January 16). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy – Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 40–44, 356 [in Ukrainian].
  14. (C-206/01) Arsenal Football Club v Reed [2003] ECRI-10273.
  15. (C 236/08 – C 238/08) Google France Sarl v Louis Vuitton Malletier SA [2011] ECRI-2417.
  16. (C-59/08) Copad SA v Christian Dior Couture SA [2009] ECR I-3421.

##submission.downloads##

Як цитувати

Mykhailiuk, G. (2019). Cпособи захисту прав на комерційні позначення: досвід Франції та України. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 4, 52–58. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2019.4.52-58

Номер

Том 4 (2019): Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Galyna Mykhailiuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).