Сутність та методологічне значення праксеологічного підходу в криміналістиці

Автор(и)

  • Artem Kovalenko Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка, Україна https://orcid.org/0000-0003-3665-0147

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2020.5.32-39

Ключові слова:

методологія криміналістики, діяльнісний підхід, праксеологічний підхід, ефективність діяльності, криміналістична праксеологія

Анотація

У статті досліджено сутність і методологічне значення праксеологічного підходу в криміналістиці. Проаналізовано співвідношення категорій «підхід» і «метод». Простежено генезу застосування положень праксеології в криміналістиці. Розглянуто злочинну діяльність і діяльність із розкриття, розслідування та запобігання злочинам як предмет дослідження криміналістики з позицій діяльнісного та праксеологічного підходів. Праксеологічна складова криміналістики полягає в дослідженні та оцінці названих видів людської діяльності з погляду їхньої ефективності. Названий підхід визначає специфічний напрям та інструментарій дослідження діяльності щодо боротьби зі злочинністю з метою підвищення її ефективності. Праксеологічне дослідження та з’ясування більш і менш ефективних проявів злочинної діяльності дає змогу визначити пріоритети в боротьбі з нею, прогнозувати дії злочинця та інших осіб, які протидіють розслідуванню. Окреслено значення праксеологічного підходу в криміналістиці як одного з елементів її методологічного апарату, ілюстрації практичної спрямованості науки, одного з керівних принципів побудови рекомендацій техніко-криміналістичного, тактичного й методичного характеру. Сформульовано визначення поняття праксеологічного підходу в криміналістиці як форми наукового пізнання, напряму дослідження злочинної діяльності та діяльності з розкриття, розслідування та запобігання злочинам, що полягає у вивченні характерних ознак названих видів діяльності з метою розроблення практично спрямованих рекомендацій щодо оптимізації процесу боротьби зі злочинністю.

Матеріал надійшов 28.02.2020

 

Біографія автора

Artem Kovalenko, Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка

кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри державноправових дисциплін,

Посилання

  1. Pro zareiestrovani kryminalni pravoporushennia ta rezultaty yikh dosudovoho rozsliduvannia [Registered criminal offenses and the results of their pre-trial investigation]. [General Prosecutor Office]. https://old.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113897&libid=100820&c=edit&_c=fo [in Ukrainian].
  2. Tishchenko, V. V. (2015). Tekhnolohichnyi pidkhid yak novatsiinyi napriamok u rozvytku kryminalistychnoi nauky [Technological approach as a new direction in the development of forensic science]. Naukovyi visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. Seriia: Yurydychna, 2, 316–325 [in Ukrainian].
  3. Semeniuk, E. L. (1978). Obshchenauchnye kategorii i podkhody k poznaniiu. Filosofskii analiz [General scientific categories and approaches to cognition. Philosophical analysis]. Lviv: Vyshcha shkola [in Russian].
  4. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Encyclopedic Dictionary of Philosophy]. (2002). Kyiv: Abrys [in Ukrainian].
  5. Shevchuk, V. M. (2017). Naukovi peredumovy ta metodolohichni zasady formuvannia taktychnykh operatsii u kryminalistytsi [Scientific prerequisites and methodological bases for the formation of tactical operations in forensics]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 17, 18–29 [in Ukrainian].
  6. Belkin, R. S. (1993). Kriminalistika. Kratkaia entciklopediia [Forensics. Brief Encyclopedia]. Moscow: Bolshaia Rossiiskaia entciklopediia [in Russian].
  7. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia: u 20 t. T. 20: Kryminalistyka, sudova ekspertyza, yurydychna psykholohiia [The Great Ukrainian Legal Encyclopedia (Vol. 20. Criminalistics, forensics, legal psychology)]. (2018). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
  8. Saltevskyi, M. V. (1999). Kryminalistyka [Criminalistics] (Part 1). Kharkiv: Konsum, Osnova [in Ukrainian].
  9. Tishchenko, V. V. (2006). Zlochynna diialnist yak obiekt kryminalistyky [Criminal activity as an object of forensic science]. Aktualni problemy derzhavy i prava – Current Problems of State and Law, 27, 139–145 [in Ukrainian].
  10. Ivanytskyi, Ya. O. (2018). Zakonomirnosti advokatskoi diialnosti yak skladova predmeta kryminalistyky [Patterns of advocacy as a component of forensic science]. Candidate’s thesis. Lviv: Ivan Franko Lviv National University [in Ukrainian].
  11. Pohoretskyi, M. A. & Serhieieva, D. B. (2016). Taktyka zakhysnyka: poniattia, zmist ta mistse v systemi kryminalistychnoi taktyky [Defender's tactics: concept, content and place in the system of forensic tactics]. Visnyk kryminalnoho sudochynstva – Herald of Criminal Justice, 2, 112–123 [in Ukrainian].
  12. Miroshnichenko, Y. (2013). Taktyka sudu v kryminalnomu provadzhenni: heneza ta perspektyva [Tactics court in criminal proceedings: Genesis and perspective]. Slovo Natsionalnoi shkoly suddiv Ukrainy – The Slovo of the National School of Judges of Ukraine, 1, 84–97 [in Ukrainian].
  13. Alieksieichuk, V. I. (2016). Kryminalistychna metodyka sudovoho rozghliadu v kryminalnomu provadzhenni (mistse v systemi kryminalistyky) [Forensic methods of judicial proceedings in criminal proceedings (place in the criminalistics system)]. Pravo i suspilstvo – Law and Society, 6, 162–166 [in Ukrainian].
  14. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [The Criminal Procedure Code of Ukraine]. zakon.rada.gov.ua. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 [in Ukrainian].
  15. Frolov, I. T. (Ed.). (1981). Filosofskii slovar [Philosophical dictionary] (4th ed.). Moscow: Politizdat [in Russian].
  16. Kotarbinskii, T. (1975). Traktat o khoroshei rabote [A treatise on good work]. Moscow: Ekonomika [in Russian].
  17. Chaika, V. M. (2013). Osnovni pidkhody do rozrobky kontseptsii i systemy pidhotovky maibutnoho vchytelia do innovatsiinoi pedahohichnoi diialnosti [Basic approaches to development of the concept and system of preparation of the future teacher for innovative pedagogical activity]. Psykholoho-pedahohichni osnovy humanizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu v shkoli ta VNZ, 2, 174–181 [in Ukrainian].
  18. Gross, H. (2002). Rukovodstvo dlia sudebnykh sledovatelei kak sistema kriminalistiki [A Guide for Trial Investigators as a Forensic System]. Moscow [in Russian].
  19. Gutekunst, W. (1965). Kryminalistyka [Criminalistics]. Warszawa [in Polish].
  20. Hanausek, T. (2009). Kryminalistyka. Zarys wykładu [Criminalistics. Outline of the lecture]. Kraków [in Polish].
  21. Koldin, V. Ia. (2000). Kriminalistika: teoreticheskaia nauka ili prikladnaia metodologiia? [Forensics: Theoretical Science or Applied Methodology?] Vestnik Moskovskogo Universiteta. Seriya 11. Pravo – The Moscow University Herald. Series 11. Law, 4, 1–19 [in Russian].
  22. Koldin, V. Ia. (2007). Kriminalistika: informatcionnye tekhnologii dokazyvaniia. Uchebnik dlia vuzov [Forensics: Information Technology Evidence]. Moscow: Zertcalo [in Russian].
  23. Bondar, V. S. (2009). Formuvannia suchasnykh kontseptsii predmeta kryminalistyky yak teoretychna perspektyva stvorennia intehratyvnoi modeli vykorystannia spetsialnykh kryminalistychnykh znan u sudochynstvi [Formation of modern concepts of the subject of forensic science as a theoretical perspective for creating an integrative model of the use of special forensic knowledge in the judiciary]. Visnyk Akademii advokatury Ukrainy – Bulletin of the Academy of Advocacy of Ukraine, 2, 116–120 [in Ukrainian].
  24. Bartsytska, A. A. (2011). Kryminalistychni tekhnolohii: sutnist ta mistse v systemi kryminalistychnoi nauky [Forensic technologies: the essence and place in the system of forensic science]. Candidate’s thesis. Odesa [in Ukrainian].
  25. Tishchenko, V. V. & Bartsytska, A. A. (2012). Teoretychni zasady formuvannia tekhnolohichnoho pidkhodu v kryminalistytsi [Theoretical bases of formation of technological approach in criminalistics]. Odesa: Feniks [In Ukrainian].
  26. Baev, O. (2011). Izbrannye raboty po problemam kriminalistiki i ugolovnogo protcessa (sbornik) [Selected works on the problems of forensic science and the criminal process (collection)]. Moscow: EKSMO [in Russian].
  27. Zhuravel, V. A. (2012). Kryminalistychni metodyky: suchasni naukovi kontseptsii [Forensic methods: modern scientific concepts]. Kharkiv: Apostyl [in Ukrainian].
  28. Shcherbakovskyi, M. H. (2016). Metodolohiia doslidzhennia fenomena sudovykh ekspertyz [Methodology for investigating the phenomenon of forensics]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav im. E. O. Didorenka, 3(75), 133–142 [in Ukrainian].
  29. Sokol, V. Iu. (2008). Naukovedcheskie problemy kriminalistiki [Forensic science problems]. Obshchestvo i pravo, 1(19), 218–220 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-28

Як цитувати

Kovalenko, A. (2019). Сутність та методологічне значення праксеологічного підходу в криміналістиці. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 5, 32–39. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2020.5.32-39

Номер

Том 5 (2020): Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Artem Kovalenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).