Реалізація принципу якнайкращих інтересів дитини під час судового розгляду
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-2607.2023.12.59-65Ключові слова:
права дитини, правосуддя, дружнє до дитини, принцип якнайкращих інтересів дитини, судовий розгляд, охорона дитинстваАнотація
Статтю присвячено одному з чотирьох загальних принципів Конвенції ООН про права дитини – принципу якнайкращих інтересів дитини. Дослідження мало за мету з’ясувати зміст цього принципу і визначити його складові елементи, що реалізуються під час судового розгляду. Зроблено спробу напрацювання пропозицій із вдосконалення системи правосуддя, дружнього до дитини, із врахуванням принципу якнайкращих інтересів дитини.
Наголошено, що національне законодавство не містить конкретного визначення принципу якнайкращих інтересів дитини та переліку елементів, які розкривають його зміст.
Зроблено висновок, що важливим орієнтиром у цьому аспекті є міжнародні стандарти, зокрема підходи Комітету ООН з прав людини, які вже імплементовано в національну судову практику.
Оскільки органом, який найчастіше надає оцінку змісту й елементам найкращих інтересів дитини, є суд, система правосуддя має більше фокусуватися на реалізації принципу якнайкращих інтересів дитини.
З огляду на зазначене потребує вдосконалення як процедура судового розгляду, так і її законодавче регулювання із введенням спеціальних норм, які б орієнтували суб’єктів правозастосування на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідні підходи використовують в інших країнах, що може стати позитивним прикладом для України.
Зроблено висновки про необхідність наукових дискусій та узагальнень, які б допомогли вдосконалити систему правосуддя, дружнього до дитини, із виокремленням особливостей одного з його найважливіших принципів – якнайкращих інтересів дитини.
Посилання
- Committee of Ministers of the Council of Europe. Guidelines of the Committee of Ministers of the Council of Europe on childfriendly justice. Adopted November 17, 2010 and explanatory memorandum. https://rm.coe.int/16804c2188 [in Ukrainian].
- Hubanova, Olha. “Best Interests of the Child as a Principle of Determination of One’s Place of Residence.” Forum Prava 62, no. 3 (2020): 18–28. https://doi.org/10.5281/zenodo.3883839 [in Ukrainian].
- Korniienko, Maryna. “Principle of the Best Interests of the Child and its Application in Civil Proceedings of Ukraine.” Law Herald 1 (2020): 398–404. https://doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1661 [in Ukrainian].
- Petrochko, Zhanna. “Naikrashchi interesy dytyny: sutnist i shliakhy zabezpechennia” [“The Best Interests of the Child: the Essence and Ways of Ensuring”]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia. Psykholohopedahohichni nauky 3 (2014): 70–74. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2014_3_13 [in Ukrainian].
- Tomlyak, Taisa. “Principle of Legal Ensuring the Best Interests of a Child in Modern Law: Theoretical and Legal Foundations.” PhD diss., Specialty 081 “Law”, Kharkiv National University of Internal Affairs, 2023. https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/6c2744d1-bc9e-40a6-b2c4-916a356d1c74/content [in Ukrainian].
- UNODC. Justice in Matters Involving Children in Conflict with the Law: Model Law on Juvenile Justice and Related Commentary. New York: United Nations, 2013. https://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/Justice_Matters_Involving-Web_version.pdf.
- Van Bueren, Geraldine. The International Law on the Rights of the Child. Edited by M. Baimuratov, translated by H. Krasnokutskyi. Odesa: AO BAKhVA, 2006 [in Ukrainian].
- Verkhovna Rada of Ukraine. Pro yustytsiiu, druzhniu do dytyny [On child-friendly justice]. Law Project. Accessed November 13, 2023. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72137 [in Ukrainian].
- Zermatten, Jean. “The Best Interests of the Child Principle: Literal Analysis and Function.” International Journal of Children’s Rights 18, no. 4 (2010): 483–99. https://doi.org/10.1163/157181810x537391.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Pavlo Parkhomenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.
Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).