Принцип прозорості в контексті правового регулювання систем штучного інтелекту

Автор(и)

  • Олександр Георгійович Кожухар Національний університет «Києво-Могилянська академія»; юридична фірма «AVELLUM», Україна https://orcid.org/0009-0006-4183-3289

Ключові слова:

правове регулювання, прозорість, принцип прозорості, штучний інтелект

Анотація

Україна продовжує розробляти власний підхід до правового регулювання штучного інтелекту. Для цих цілей важливою є теоретико-правова дискусія щодо основних аспектів регулювання ШІ на рівні Європейського Союзу, який на сьогодні є лідером у відповідній сфері. Дискурс щодо питань регулювання ШІ демонструє, що технології ШІ – їхнє розроблення та подальше використання – повинні бути прозорими. Саме прозорість є важливою гарантією від зловживань, пов’язаних із ШІ, та передумовою реалізації інших ключових принципів, пов’язаних із регулюванням ШІ, зокрема підзвітності та відповідальності розробників та користувачів систем ШІ. Водночас прозорість є комплексною вимогою, а її застосування вимагає врахування особливостей самої технології ШІ та наявних законодавчих обмежень, включно з обмеженнями з точки зору захисту персональних даних та охорони об’єктів права інтелектуальної власності. У статті досліджено передумови виникнення вимоги щодо прозорості систем ШІ, підтверджено важливість прозорості в контексті регулювання ШІ та розглянуто теоретико-правові аспекти цього принципу та його трансформацію в регуляторні вимоги, які існують на рівні ЄС.

Посилання

  1. Kozhukhar, Oleksandr. 2024. “Legal Regulation of Artificial Intelligence Systems in the EU: Prerequisites, Current State and Prospects”. NaUKMA Research Papers. Law 13 (October):65-73. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2024.13.65-73.
  2. Custers, Bart, and Eduard Fosch-Villaronga. Law and artificial intelligence: Regulating AI and applying AI in legal practice. The Hague: T.M.C. Asser Press, 2022.
  3. Danielle Keats Citron and Frank Pasquale, “The Scored Society: Due Process for Automated Predictions,” Washington Law Review 89 (2014).
  4. Hildebrandt, Mireille, and Bert‐Jaap Koops. “The Challenges of Ambient Law and Legal Protection in the Profiling Era.” The Modern Law Review 73, no. 3 (May 2010): 428–60. https://doi.org/10.1111/j.1468-2230.2010.00806.x.
  5. Laat, Paul B. de. “Algorithmic Decision-Making Based on Machine Learning from Big Data: Can Transparency Restore Accountability?” Philosophy & Technology 31, no. 4 (November 12, 2017): 525–41. https://doi.org/10.1007/s13347-017-0293-z.
  6. Markus Dirk Dubber, Frank Pasquale, and Sunit Das, The Oxford Handbook of Ethics of Ai (New York: Oxford University Press, 2021)
  7. Murray, Andrew. “Almost Human: Law and Human Agency in the Time of Artificial Intelligence.” TMC Asser Press, April 25, 2021. https://www.asser.nl/upload/documents/20240926T102230-AL6-Murray-WEB%20new.pdf.
  8. Nathalie A. Smuha, The Cambridge Handbook of the Law, Ethics and Policy of Artificial Intelligence (Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press, 2025).
  9. Pasquale, Frank. The Black Box Society. Harvard University Press, 2015.
  10. Peter Cane et al., The Oxford Handbook of Comparative Administrative Law (Oxford, United Kingdom: Oxford University Press, 2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-25

Як цитувати

Кожухар, О. Г. (2025). Принцип прозорості в контексті правового регулювання систем штучного інтелекту. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 15. вилучено із https://nrplaw.ukma.edu.ua/article/view/324736