Принцип прозорості в контексті правового регулювання систем штучного інтелекту

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2025.15.78-85

Ключові слова:

правове регулювання, прозорість, принцип прозорості, штучний інтелект, ШІ

Анотація

Україна продовжує розробляти власний підхід до правового регулювання штучного інтелекту. З огляду на це важливою є теоретико-правова дискусія щодо основних аспектів регулювання ШІ на рівні Європейського Союзу, який на сьогодні є лідером у цій сфері. Дискурс щодо питань регулювання ШІ демонструє, що технології ШІ — їхнє розроблення та подальше використання — повинні бути прозорими. Саме прозорість є важливою гарантією від зловживань, пов’язаних із ШІ, та передумовою реалізації інших ключових принципів, пов’язаних із регулюванням ШІ, зокрема підзвітності та відповідальності розробників та користувачів систем ШІ. Водночас прозорість є комплексною вимогою, а для її застосування потрібно врахувати особливості самої технології ШІ та законодавчих обмежень, включно з обмеженнями щодо захисту персональних даних та охорони об’єктів права інтелектуальної власності. У статті досліджено передумови виникнення вимоги щодо прозорості систем ШІ, підтверджено важливість прозорості в контексті регулювання ШІ та розглянуто теоретико-правові аспекти цього принципу та його трансформацію в регуляторні вимоги на рівні ЄС.

Біографія автора

Олександр Кожухар, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Аспірант кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права факультету правничих наук, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, Україна

Посилання

  1. Barfield, Woodrow. “Towards a Law of Artificial Intelligence.” In Research Handbook on the Law of Artificial Intelligence. Edward Elgar Publishing, 2018. https://doi.org/10.4337/9781786439055.00011.
  2. Cane, Peter, Herwig C. H. Hofmann, Eric C. Ip, and Peter L. Lindseth. The Oxford Handbook of Comparative Administrative Law. Oxford University Press, 2021.
  3. Citron, Danielle Keats, and Frank Pasquale. “The Scored Society: Due Process for Automated Predictions.” Washington Law Review 89, no. 1 (2014). https://digitalcommons.law.uw.edu/wlr/vol89/iss1/2.
  4. Custers, Bart, and Eduard Fosch-Villaronga. Law and artificial intelligence: Regulating AI and applying AI in legal practice. T.M.C. Asser Press, 2022.
  5. Dubber, Markus Dirk, Frank Pasquale, and Sunit Das. The Oxford Handbook of Ethics of Ai. Oxford University Press, 2021.
  6. Hildebrandt, Mireille, and Bert-Jaap Koops. “The Challenges of Ambient Law and Legal Protection in the Profiling Era.” The Modern Law Review 73, no. 3 (2010): 428–60. https://doi.org/10.1111/j.1468-2230.2010.00806.x.
  7. Kozhukhar, Oleksandr. “Legal Regulation of Artificial Intelligence Systems in the EU: Prerequisites, Current State and Prospects.” NaUKMA Research Papers. Law 13 (2024): 65–73. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2024.13.65-73 [in Ukrainian].
  8. Laat, Paul B. de. “Algorithmic Decision-Making Based on Machine Learning from Big Data: Can Transparency Restore Accountability?” Philosophy & Technology 31, no. 4 (2017): 525–41. https://doi.org/10.1007/s13347-017-0293-z.
  9. Murray, Andrew. Almost Human: Law and Human Agency in the Time of Artificial Intelligence. T. M. C. Asser Press, 2021. https://www.asser.nl/upload/documents/20240926T102230-AL6-Murray-WEB%20new.pdf.
  10. Pasquale, Frank. The Black Box Society. Harvard University Press, 2015.
  11. Smuha, Nathalie A. The Cambridge Handbook of the Law, Ethics and Policy of Artificial Intelligence. Cambridge University Press, 2025.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-25

Як цитувати

Кожухар, О. (2025). Принцип прозорості в контексті правового регулювання систем штучного інтелекту. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 15, 78–85. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2025.15.78-85