Цифрове середовище: філософські та теоретико-правові основи розуміння

Автор(и)

  • Тетяна Олександрівна Пікуля Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Україна

Ключові слова:

цифрова етика, інформаційна етика, діджитал етикет, мережевий етикет

Анотація

У статті досліджуються філософські та теоретико-правові основи розуміння семантично споріднених понять – цифрова етика, інформаційна етика, діджитал етикет та мережевий етикет, крізь призму їхньої приналежності до буття суспільства й особи в цифровому середовищі. Автор підкреслює вижливість міждисциплінарного підходу, який інтегрує філософські, соціальні, правові та технологічні аспекти для створення ефективної системи регулювання суспільних відносин у цифровому просторі.

У роботі проаналізовані методологічні підходи окремих наукових дисциплін до вивчення означених понять в цифровому середовищі. Зокрема, особлива увага приділена механізму правового регулювання цифрового середовища конституційним правом, цивільним правом, кримінальним правом, адміністративним правом та міжнародним правом.

Цифрова етика у статті представлена як міждисциплінарний напрямок, що поєднує філософські, правові, соціальні та технологічні аспекти для формулювання моральних орієнтирів у використанні цифрових технологій. Встановлено, що інформаційна етика, зі свого боку, зосереджується на моральних аспектах роботи з інформацією, враховуючи її достовірність, прозорість та гармонізацію суспільних відносин у цифровому середовищі.

Діджитал етикет та мережевий етикет, хоч і взаємопов’язані категорії, але мають різні сфери застосування. Мережевий етикет стосується норм поведінки в онлайн-комунікаціях, забезпечуючи коректну та толерантну взаємодію користувачів у соціальних мережах, форумах тощо. Натомість діджитал етикет є ширшим поняттям, яке охоплює правила взаємодії у всіх цифрових середовищах, включаючи дотримання правових і етичних стандартів у комунікаціях, роботі з цифровими технологіями та даними. Зазначено, що попри їхню взаємодоповнюваність, вони відрізняються за своїм змістовим наповненням, масштабом застосування, що дозволяє кожному з них займати унікальне місце в сучасному дискурсі цифрової культури та етики.

В статті наголошено на важливості комплексного підходу до дослідження цифрового середовища, яке базується на інтеграції філософських, правових та етичних стандартів. Такий підхід сприяє гармонізації суспільних відносин та забезпеченню відповідального використання цифрових технологій у сучасному світі.

Посилання

  1. Andriichenko, Zhanna, Tetiana Blyzniuk, and Olha Maistrenko. “Digital Etiquette and Communications: Trends and Modern Requirements.” Economy and Society, no. 34 (December 2021). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-24.
  2. Bezklyubyi, I. “Legal Semantics of the Concept ‘Digital Environment.’” Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Sciences 127, no. 1 (2024): 9–16. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/1.127-2С.
  3. Bybyk, S. “Netiquette, or Network Etiquette.” Culture of the Word 82 (2015): 125–28.
  4. Blikhara, V., ed. Ethics and Aesthetics: A Teaching Guide (in Schemes and Tables). Lviv: PP "Aral," 2018.
  5. Verlos, Nataliia. “Constitutionalization of Digital Human Rights: Domestic Practice and Foreign Experience.” Journal of Kyiv University of Law, no. 2 (August 2020): 129–33. https://doi.org/10.36695/2219-5521.2.2020.21.
  6. Horianskyi, S. V. “Philosophical Analysis of the Development of IT Education in Ukraine through the Prism of Bruno Latour's Actor-Network Theory.” In Educational Discourse: Collection of Scientific Papers, edited by O. P. Kyvliuk, no. 50 (7–9). Kyiv: LLC “Scientific-Information Agency ‘Science-Technology-Information’,” 2024.
  7. Hurzhii, T. O., and A. L. Petrytskyi. Legal Protection of Personal Data: Monograph. Kyiv: Kyiv National University of Trade and Economics, 2019.
  8. Drotianko, L. H. Digital Reality in the Global Human-Society System: Collection of Scientific Papers. Kyiv: NAU Publishing House, 2021.
  9. Dumchykov, M. O., and I. V. Karikh. “Formation and Genesis of Criminal Liability for Cybercrime in Ukraine.” Legal Scientific Electronic Journal, no. 5 (2022): 476–78. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-5/113.
  10. “Cyberpsychology: How Digital Technologies Affect Us.” Osvita Nova, November 6, 2024. https://osvitanova.com.ua/posts/6603-vplyv-sotsmerezh-virtualnykh-svitiv-i-tekhnolohii-na-nashi-dumky-emotsii-ta-povedinku-v-suchasnomu-sviti.
  11. Korobko, M. I. “Information Ethics as a Necessary Element of Regulation in Modern Information Society.” Ukrainian Cultural Studies, no. 1 (2021): 46–50. http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:1044351/Source:default#.
  12. Lukashevych, M. P., M. V. Tulenkov, and Yu. I. Yakovenko. Sociology: Fundamentals of General, Special, and Sectoral Theories. Textbook Approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine. Kyiv: Karavela Publishing, 2024.
  13. Martyniuk, V. M., and T. K. Isaienko. “Information Ethics: Defining the Concept.” Accessed June 17, 2025. https://reposit.nupp.edu.ua/bitstream/PoltNTU/1784/3/2_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%8E%D0%BA%2C%20%D0%86%D1%81%D0%B0%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F.pdf.
  14. Michurin, Ievgen. “Civil-Legal Regulation of Public Relations in the Digital Environment.” The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Law, no. 36 (December 2023): 115–21. https://doi.org/10.26565/2075-1834-2023-36-13.
  15. Mitrofanov, I. I., L. O. Vasechko, and V. M. Kravchuk. Professional Ethics in Jurisprudence: Textbook. Kyiv: Yurinkom Inter, 2024.
  16. Protsenko, O., T. Chubina, and M. Dmytrenko. “Ethics and Information Ethics in the Communicative Space of Modern Society.” Bulletin of Lviv University. Series of Philosophical and Political Studies, no. 44 (2022): 98–104. http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/44_2022/12.pdf.
  17. Roganov, M. L. “Moral and Ethical Aspects of Information and Communication Technologies.” Spirituality of Personality: Methodology, Theory, and Practice (2020): 169–78.
  18. Rozova, T. V., and L. V. Chorna. “Impact of Digital Ethics on the Digitalization of Humanitarian Knowledge.” In Global Educational Trends: Lifelong Learning in the Information Society, 169–72. Proceedings of the International Scientific and Practical Conference Dedicated to the 190th Anniversary of the University and the 50th Anniversary of the Institute. Kyiv: Publishing House of M. Dragomanov University, 2024.
  19. Riabinina, O., and L. Yurchenko, eds. Philosophy: A Textbook for Students and Cadets of Higher Educational Institutions of III-IV Accreditation Levels. Kharkiv: Ivanchenko Publishing House, 2009.
  20. Sova, M., and S. Denizhna. “International Experience in the Legal Regulation of Artificial Intelligence Risks in the Realities of Wartime: Ethical and Philosophical Aspects.” Philosophical and Methodological Problems of Law 1, no. 27 (2024): 45–57.
  21. Stepaniuk, R. L., and S. I. Perlin. “Digital Forensics and the Improvement of Forensic Technology Systems in Ukraine.” Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs Named after E. O. Didorenko, no. 3 (2022): 283–94.
  22. Tverezovska, K. S. “The Concept, Types, and Significance of Digital Human Rights.” Legal Scientific Electronic Journal, no. 6 (2024): 472–76.
  23. Tytska, Ya. O., and N. S. Povarchuk. “Doctrinal Approaches to Defining the Status of Information Technology Law.” Kyiv Journal of Law, no. 1 (April 2023): 41–46. https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.6.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-25

Як цитувати

Пікуля, Т. О. (2025). Цифрове середовище: філософські та теоретико-правові основи розуміння. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 15. вилучено із https://nrplaw.ukma.edu.ua/article/view/333718

Номер

Том 15 (2025): Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).