Трансформація принципу свободи відкритого моря в умовах декарбонізації судноплавства

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2026.17.50-58

Ключові слова:

юрисдикція держави прапора, право ЄС, довкілля, запобігання забрудненню

Анотація

Принцип свободи відкритого моря, кодифікований у статтях 87 та 90 Конвенції ООН з морського права 1982 року, є фундаментальною засадою міжнародного морського правопорядку. Глобальна кліматична криза зумовлює трансформацію правового регулювання судноплавства, яке відповідає за приблизно 2,89 % глобальних викидів CO₂. У статті здійснено комплексний доктринальний аналіз впливу декарбонізаційних механізмів IMO (EEDI, EEXI, CII) та EU ETS на зміст і обсяг принципу свободи відкритого моря. Встановлено, що технічні стандарти IMO є легітимним розвитком правового режиму відкритого моря, тоді як CII запроваджує якісно новий тип непрямого обмеження свободи судноплавства. Виявлено, що включення судноплавства до EU ETS створює прецедент екстратериторіального застосування регіонального законодавства. Обґрунтовано системну колізію між парадигмами виключного мультилатералізму та регуляторної конкуренції. Запропоновано авторську теоретичну модель «екологічно обумовленої свободи судноплавства», яка розглядає екологічні зобов’язання як іманентний елемент змісту свободи відкритого моря.

Біографія автора

Валентин Вишневський, Національний університет «Одеська морська академія»

Кандидат юридичних наук, завідувач кафедри морського права, Національний університет «Одеська морська академія», Одеса, Україна

bespeka.ua@gmail.com

Посилання

  1. IMO Strategy on Reduction of GHG Emissions from Ships. Resolution MEPC.377(80). London: IMO, 2023.
  2. Birnie, Patricia, Alan Boyle, and Catherine Redgwell. International Law and the Environment. 3rd ed. Oxford: Oxford University Press, 2009.
  3. Boyle, Alan. “Marine Pollution under the Law of the Sea Convention.” American Journal of International Law 79, no. 2 (1985): 347–72.
  4. Case C-366/10, Air Transport Association of America and Others v. Secretary of State for Energy and Climate Change. EU:C:2011:864.
  5. Churchill, Robin R., and Alan V. Lowe. The Law of the Sea. 3rd ed. Manchester: Manchester University Press, 1999.
  6. Colombos, C. John. The International Law of the Sea. 6th ed. London: Longmans, 1967.
  7. Convention on the High Seas, 1958. https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/wordfiles/english/conventions/811958high_seas.doc.
  8. Directive (EU) 2023/959 of the European Parliament and of the Council of 10 May 2023 amending Directive 2003/87/EC. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32023L0959.
  9. Dodin, Ye. V. Morske pravo [Maritime Law]. Odesa: Feniks, 2020 [in Ukrainian].
  10. European Community Shipowners’ Associations. Position Paper on the Inclusion of Maritime Transport in the EU ETS. Brussels: ECSA, 2023.
  11. Fourth IMO GHG Study 2020. London: International Maritime Organization, 2021.
  12. Grotius, Hugo. Mare Liberum. Translated by Ralph Magoffin. New York: Oxford University Press, 1916.
  13. Harrison, James. Saving the Oceans Through Law: The International Legal Framework for the Protection of the Marine Environment. Oxford: Oxford University Press, 2017.
  14. Initial IMO Strategy on Reduction of GHG Emissions from Ships. Resolution MEPC.304(72). London: IMO, 2018.
  15. Ivanova, A. V., and O. V. Kostyria. “Zabezpechennia poperedzhennia zabrudnennia morskoho seredovyshcha i atmosfery z suden” [“Ensuring the Prevention of Marine Environment and Atmospheric Pollution from Ships”]. In Morske pravo ta menedzhment: evoliutsiia ta suchasni vyklyky: materialy XVII Mizhnar. nauk.-prakt. konf., 39–45. Odesa: NU “OMA,” 2024. http://onma.edu.ua/wp-content/uploads/2025/01/3.-Zbirnyk_HVII_prep_konf_-26.04.2024.pdf [in Ukrainian].
  16. Kivalov, S. V., S. O. Kuznetsov, and T. V. Averochkina. Morske pravo [Maritime Law]. Odesa: Yurydychna literatura, 2014 [in Ukrainian].
  17. Korotkyi, T. R. Mizhnarodno-pravovyi zakhyst morskoho seredovyshcha vid zabrudnennia z suden [International Legal Protection of the Marine Environment from Ship-Source Pollution]. Odesa: Feniks, 2012 [in Ukrainian].
  18. MARPOL Annex VI: Regulations for the Prevention of Air Pollution from Ships (as amended). London: IMO, 2023.
  19. Martinez Romera, Beatriz. “The Paris Agreement and the Regulation of International Bunker Fuels.” Review of European, Comparative and International Environmental Law 25, no. 2 (2016): 215–27.
  20. Molenaar, Erik J. Coastal State Jurisdiction over Vessel-Source Pollution. The Hague: Kluwer Law International, 1998.
  21. Pivtorak, Galyna. “Actual Questions of the Principle of Genuine Link Between the Ship and the Flag State.” Lex Portus 4 (6) (2017): 133–41. http://hdl.handle.net/11300/8789 [in Ukrainian].
  22. Proelss, Alexander, and Katherine Houghton. “The EU Emissions Trading System in Maritime Transport.” International Journal of Marine and Coastal Law 38, no. 2 (2023): 335–60.
  23. Ringbom, Henrik. The EU Maritime Safety Policy and International Law. Leiden: Brill Nijhoff, 2008.
  24. Sands, Philippe, and Jacqueline Peel. Principles of International Environmental Law. 4th ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2018.
  25. Sharma, Rohit. “Maritime Decarbonization and the Law: Challenges and Opportunities.” Journal of Maritime Law and Commerce 54, no. 3 (2023): 301–328.
  26. Shemiakin, Oleksandr. “Evoliutsiia struktury y zmistu prava korystuvannia morem: teoriia ta praktyka” [“Evolution of the Structure and Content of the Right to Use the Sea: Theory and Practice”]. Doctoral diss., Koretsky Institute of State and Law of National Academy of Science of Ukraine, 2005 [in Ukrainian].
  27. Shi, Yubing. “Greenhouse Gas Emissions from International Shipping: The Response from China’s Shipping Industry to the Regulatory Initiatives of the IMO and the EU.” International Journal of Marine and Coastal Law 31, no. 1 (2016): 40–68.
  28. The MOX Plant Case (Ireland v. United Kingdom), Provisional Measures, Order of 3 December 2001. ITLOS Reports (2001): 95–111.
  29. United Nations Convention on the Law of the Sea 1982. https://www.un.org/depts/los/convention_agreements/texts/unclos/unclos_e.pdf.
  30. Valenzuela-Pérez, Eduardo. “The Inclusion of Maritime Transport in the EU Emissions Trading System: A Law of the Sea Perspective.” Ocean Development and International Law 55, no. 1 (2024): 45–70.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-30

Як цитувати

Вишневський, В. (2026). Трансформація принципу свободи відкритого моря в умовах декарбонізації судноплавства. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 17, 50–58. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2026.17.50-58

Номер

Том 17 (2026): Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Valentyn Vyshnevskyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).