Сучасні моделі нормативного визначення та заборони сексуальних домагань

В’ячеслав Гладкий

doi:10.18523/2617-2607.2026.17.71-81

Автор(и)

В’ячеслав Гладкий Варненський вільний університет імені Чорноризця Храбра, Болгарія https://orcid.org/0000-0003-2499-0937

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2026.17.71-81

Ключові слова:

антидискримінаційна модель, комплексна модель, перехідна модель, сексуальні домагання, трудоправова модель

Анотація

У статті проведено комплексний аналіз сучасних моделей нормативного визначення та заборони сексуальних домагань на міжнародно-правовому, наднаціональному та національному рівнях, зокрема з’ясовано їх видову структуру та сутнісний зміст. Вихідною тезою дослідження є положення про те, що, попри відносну усталеність сучасного уявлення про сексуальне домагання як небажану поведінку сексуального характеру, що посягає на гідність особи, законодавство різних держав досі не має універсальної моделі його нормативного визначення та правового режиму запобігання і протидії такому порушенню. У дослідженні використано діалектичний, формально-юридичний, історико-правовий, порівняльно-правовий та системно-структурний методи. Доведено, що на міжнародному та європейському рівнях сформовано відносно усталене нормативно-правове підґрунтя для розуміння змісту сексуального домагання, однак на національному рівні різних держав світу зберігається істотна варіативність його нормативно-правового закріплення. Обґрунтовано виокремлення антидискримінаційної, трудоправової, комплексної міжгалузевої та фрагментарної (перехідної) моделей нормативного визначення і заборони сексуального домагання. Зроблено висновок, що відмінності між цими моделями виявляються як у способі законодавчого формулювання поняття сексуального домагання, так і в обсязі правових засобів запобігання та реагування на відповідні діяння.

Біографія автора

В’ячеслав Гладкий, Варненський вільний університет імені Чорноризця Храбра

Аспірант Варненського вільного університету імені Чорноризця Храбра, Болгарія

hladky@onet.eu

Посилання

Akhmetchina, Gaziza. “Gender Equality Policies in the European Union and Kazakhstan: A Comparative Study.” Journal of Central Asian Studies 23, no. 4 (2025): 129–43. https://doi.org/10.52536/3006-807X.2025-4.006.
Akisheva, Asylai. “A Study on Violence against Women and Girls and Its Legal and Policy Regulation in Central Asia.” Journal of Gender-Based Violence, published online 2025, 1–27. https://doi.org/10.1332/23986808Y2025D000000112.
Akisheva, Asylai. “Questions of Harmonization with International Legal and Policy Standards on Violence against Women and Girls in Central Asia.” International Journal of Discrimination and the Law 26, no. 1 (2026): 70–102. https://doi.org/10.1177/13582291251327140.
Bernstein, Anita. “Law, Culture, and Harassment.” University of Pennsylvania Law Review 142, no. 4 (1994): 1227–311. https://doi.org/10.2307/3312453.
Dewi, Diah Mutiara. “Sexual Harassment in International Law.” International Journal of Social Service and Research 3, no. 11 (2023): 2746–51. https://doi.org/10.46799/ijssr.v3i11.590.
EU Gender-based Violence Survey – Key Results: Experiences of Women in the EU-27. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2024. https://doi.org/10.2811/6270086.
Heymann, Jody, Gonzalo Moreno, Amy Raub, and Alison Sprague. “Progress Towards Ending Sexual Harassment at Work? A Comparison of Sexual Harassment Policy in 192 Countries.” Journal of Comparative Policy Analysis: Research and Practice 25, no. 2 (2023): 172–93. https://doi.org/10.1080/13876988.2022.2100698.
Hladky, Viacheslav. “Labour Law’s Purpose as a Modern Civilisational Value.” Social Law 3 (2021): 99–105. https://doi.org/10.32751/2617-5967-2021-03-12 [in Ukrainian].
Hoven, Elisa, und Thomas Weigend. “’Nein heißt Nein’ – und viele Fragen offen: Zur Neugestaltung der Strafbarkeit sexueller Übergriffe.” JuristenZeitung 72, no. 4 (2017): 182–91. https://doi.org/10.1628/002268817X14840658286635 [in German].
Ivanova, Violeta, and Stoyanka Eneva. Seksualen tormoz na rabotnoto myasto: Izsledvane i doklad Bulgaria [Sexual Harassment in the Workplace: A Research Report on Bulgaria]. Sofia: Friedrich Ebert Foundation, 2024 [in Bulgarian].
Koch, Amanda. “Sexual Harassment in the Workplace: The Globally Addressed but Unresolved Issue.” The Southern University Law Center Journal of International Law, Business, and Policy 2, no. 1 (2025): 54–75.
Latcheva, Rossalina. “Sexual Harassment in the European Union: A Pervasive but Still Hidden Form of Gender-Based Violence.” Journal of Interpersonal Violence 32, no. 12 (2017): 1821–52. https://doi.org/10.1177/0886260517698948.
Luthar, Harish K., and Vinnie K. Luthar. “A Theoretical Framework Explaining Cross-Cultural Sexual Harassment: Integrating Hofstede and Schwartz.” Journal of Labor Research 28, no. 1 (2007): 169–88.
McCann, David. Sexual Harassment at Work: National and International Responses. Geneva: ILO, 2005.
Ogata, Eriko. “Recent Amendments to Japanese Employment and Labor-Related.” Labor and Employment Law Update 4 (2025). https://www.nagashima.com/wp-content/uploads/2025/12/employment_no04_1.pdf.
Petkova, Ralitsa. “The glass ceiling: an invisible barrier with real consequences.” In Breaking Boundaries: Y and Z Generations in Science and Innovation: Proceedings of a Scientific Conference, 197–207. Varna: Science and Economics, 2025. https://doi.org/10.56065/BBYZGSI2025.197 [in Bulgarian].
Powell, Gary N. “Definition of Sexual Harassment and Sexual Attention Experienced.” The Journal of Psychology 113, no. 1 (1983): 113–17. https://doi.org/10.1080/00223980.1983.9923564.
Seizelet, Éric. “Le droit japonais et le harcèlement sexuel dans l’entreprise.” Le Mouvement Social 210, no. 1 (2005): 87–120. https://doi.org/10.3917/lms.210.0087 [in French].