Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Від редколегії

Роман Петров — 2025-12-31

Від редколегії

Менеджмент судових справ: історичний розвиток і сучасний зміст поняття

Ярослав Брич — 2025-12-31

У статті окреслено основні моменти історичного розвитку концепції менеджменту судових справ (англ. case management) та рівень її нормативного закріплення в окремих країнах Європи. З’ясовано, що сучасний зміст цього поняття на загальноєвропейському рівні закріплено в проєкті Директиви про спільні мінімальні стандарти цивільного процесу в Європейському Союзі від 4 липня 2017 р. та прийнятих у вересні 2020 р. Модельних європейських правилах цивільного процесу, які містять положення про ефективність цивільного судочинства. Надано визначення сучасного менеджменту судових справ як сукупності дискреційних повноважень судді, окремих процесуальних обов’язків судді та учасників справи, які забезпечують реалізацію активної ролі судді за сприяння учасників справи в якнайшвидшому і найменш затратному розгляді як конкретної, так і всіх справ, що перебувають у провадженні судді. Аргументовано, що менеджмент судових справ охоплює саме процесуальну діяльність, а не ефективність захисту матеріального права, а також хоча й перетинається з поняттям процесуальної економії в частині дискреційних повноважень судді, але процесуальна економія передусім стосується іншої сфери — спрощення законодавчих процедур (процесуальної форми) й усунення подвоєння судового процесу.

Права людини в цифрову епоху: процедурні гарантії та судовий захист

Володимир Венгер — 2025-12-31

У статті досліджено трансформацію прав людини в цифрову епоху. Увагу зосереджено на двох ключових підходах: нормативній еквівалентності та юридизації нових цифрових прав. Хоча традиційні правові рамки забезпечують певну адаптивність через еволюційне тлумачення, вони часто виявляються недостатніми для реагування на унікальні виклики цифрових технологій, зокрема автоматизовані системи ухвалення рішень. У дослідженні наголошено на важливості процедурних гарантій та доступу до ефективного правового захисту як індикаторів адекватності наявних прав або необхідності нових. На прикладі права на захист від автоматизованого ухвалення рішень показано, як визнання та формалізація нових цифрових прав можуть посилити процедурні гарантії та судовий захист. Юридизація права на захист від автоматизованого ухвалення рішень може забезпечити більш чіткі обов’язки, конкретні механізми реалізації та ефективніший судовий захист. Результати дослідження свідчать про те, що майбутнє захисту прав людини в цифрову епоху залежить не лише від змісту правового регулювання, а й значною мірою від ефективності процедурних, передусім судових, механізмів.

Обсяг і місце поняття «система національного права» серед суміжних теоретико-правових пізнавальних категорій

Олена Гаджук — 2025-12-31

У статті здійснено огляд літератури, присвяченої з’ясуванню сутності, змісту та обсягу провідних теоретико-правових пізнавальних категорій. Показано, що теоретики права іноді розходяться в розумінні таких категорій, як правова система, система права, національна правова система, система національного права.
Узагальнено викладені в теорії підходи і сформовано такий висновок: у сучасній юридичній літературі поняття «система права» й «правова система» розглядають як близькі, взаємопов’язані, але водночас різні за змістом явища. У літературі такі близькі правові явища і категорії правильно називають суміжними правопізнавальними конструкціями.
Акцентовано увагу на тому, що в загальній теорії права нечасто оперують поняттям «система національного права». У статті обґрунтовано доцільність використання цього терміна.
З огляду на співвідношення відповідних правопізнавальних категорій у статті зроблено висновок, що система національного права може бути визначена через ознаку її належності до національної правової системи як одного з елементів останньої. На підставі цього запропоновано дефініцію відповідного поняття.

Законодавча модель загальних засад звільнення від покарання

Олексій Горох — 2025-12-31

У статті розглянуто правовий феномен загальних засад звільнення від покарання. На підставі проведеного дослідження сформульовано правила загальних засад звільнення від покарання. Перше правило містить стрижневе положення про врахування мети звільнення від покарання (висловлено бачення такої мети). Друге правило спрямоване на недопущення звільнення від покарання засуджених з підстав, не передбачених Кримінальним кодексом України. Третє правило надає суду повну відповідь на питання про те, до кого із засуджених не можна застосовувати окремі види звільнення від покарання. Четверте правило орієнтує суди на дотримання передумов, підстав та характеру відповідного виду звільнення від покарання. П’яте правило скеровує всіх правозастосовних суб’єктів (суд, парламент, Президента) на врахування положень Загальної частини Кримінального кодексу України при вирішенні питання про звільнення від покарання.
Сформовано законодавчу модель загальних засад звільнення від покарання, запропоновано закріпити її в кримінальному законодавстві.

Поняття «комплаєнс»: загальна характеристика підходів до визначення

Максим Дубіцький — 2025-12-31

У статті розглянуто поняття «комплаєнс» і надано його дефініцію. Проаналізовано історичне формування цього явища, зокрема в США, та вплив міжнародних норм на його розвиток в Україні. Досліджено наукові підходи до визначення цього поняття і висловлено критичні зауваження щодо підходу, за яким комплаєнс розглядають як процес управління ризиками. Автор пропонує розуміти комплаєнс як постійний процес забезпечення учасником суспільних відносин відповідності його діяльності вимогам законодавства, нормативним, внутрішнім та добровільно взятим на себе вимогам у сфері, в якій такий учасник веде діяльність. Також проаналізовано основні підходи до розуміння цього поняття в законодавстві України, зокрема, виявлено розбіжності в дефініціях цього терміна. Обґрунтовано необхідність уніфікації визначення комплаєнсу для уникнення суперечностей під час правозастосування. Наголошено на необхідності популяризації державою комплаєнсу серед учасників суспільних відносин як внутрішнього інструменту саморегуляції, який, з одного боку, допомагає державі створити середовище, в якому такі учасники самостійно й добровільно дотримуються вимог законодавства, а з іншого — дає змогу учасникам забезпечити ведення діяльності відповідно до застосованих вимог та запобігати їхньому порушенню.

Судовий контроль аргументації рішень суб’єктів владних повноважень: деякі стандарти національної, міжнародної та іноземної практики

Володимир Кістяник — 2025-12-31

У статті розглянуто зміст, форми та закономірності судового контролю аргументації рішень суб’єктів владних повноважень. З’ясовано, що судовий контроль у сфері адміністративного судочинства полягає в перевірці належності, повноти та логічної узгодженості мотивів, покладених в основу рішень суб’єктів владних повноважень, з метою забезпечення їх відповідності принципу верховенства права.
На основі аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України, практики Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, Європейського суду справедливості (Суду ЄС) та судів окремих іноземних держав (Канади, США, Великої Британії) визначено доктринальні стандарти аргументації рішень суб’єктів владних повноважень. Доведено, що ці стандарти охоплюють логічність, послідовність, зв’язок мотивів із нормами права, врахування релевантних обставин справи, заборону свавілля та дотримання принципу пропорційності.
Запропоновано концепцію розумної, пропорційної та доказової аргументації рішень суб’єктів владних повноважень як теоретико-прикладну модель удосконалення адміністративної юстиції в Україні. Вперше представлено формулювання системного підходу до судового контролю аргументації рішень суб’єктів владних повноважень як окремого інституту адміністративного судочинства, що інтегрує національні та міжнародні стандарти належного врядування.
Підкреслено практичне значення одержаних результатів, яке полягає в можливості використання відповідних критеріїв під час оцінювання обґрунтованості рішень суб’єктів владних повноважень у судовій та управлінській практиці, а також у процесі розроблення методичних рекомендацій для державних службовців.

Правове регулювання систем штучного інтелекту та захист персональних даних: лінії взаємозв’язків

Олександр Кожухар — 2025-12-31

У статті досліджено зв’язок між потенційним правовим регулюванням систем штучного інтелекту (ШІ) та режимом захисту персональних даних. Аналіз проведено крізь призму тенденцій у сфері регулювання систем ШІ, зокрема Акта (ЄС) про ШІ та Рамкової конвенції Ради Європи про ШІ, що на сьогодні визначають вектор розвитку політики на міжнародному та національному рівнях. У статті обґрунтовано, що архітектура сучасних систем ШІ на всіх етапах їхнього життєвого циклу – від розроблення до практичного впровадження – пов’язана з обробкою значних масивів персональних даних. Така характеристика систем ШІ зумовлює системні ризики для прав і свобод суб’єктів даних, створюючи певний конфлікт між інноваційним потенціалом ШІ та усталеними гарантіями у сфері захисту персональних даних. Ці ризики є особливо істотними в юрисдикціях із неналежним рівнем захисту персональних даних, що характерно й для України. Тож актуальним є аналіз взаємозв’язків між системами ШІ та захистом персональних даних.
Дослідження демонструє, як основні принципи захисту персональних даних: законність, мінімізація, обмеження мети, прозорість та точність – стикаються з викликами в застосуванні ШІ. Наприклад, принцип мінімізації даних вступає в колізію з потребою алгоритмів машинного навчання у значних наборах даних для цілей розробки систем, а проблема «чорної скриньки» систем ШІ може не узгоджуватися з вимогою прозорості обробки даних. Автор доводить необхідність розроблення підходу, за яким вимоги у сфері захисту персональних даних (оновлені відповідно до чинних стандартів ЄС у цій сфері, включно із Загальним регламентом про захист даних) повинні бути складовою частиною механізму правового регулювання ШІ в Україні. Головними механізмами, що дають змогу реалізувати такий підхід, є прозорість та людський нагляд, що уможливлюють реалізацію інших гарантій як у сфері захисту персональних даних, так і в регулюванні ШІ. Для України це також означає нагальну потребу в імплементації відповідних норм і створення відповідного наглядового органу з належним рівнем інституційної спроможності. Ці висновки є важливими для подальшої роботи над законопроєктом № 8153 та для формування національної стратегії регулювання ШІ.

Розподіл ризиків у ліцензійних договорах на основі блокчейну щодо технологій подвійного призначення на перетині юрисдикцій України та ЄС

Любов Логуш — 2025-12-31

У статті досліджено застосування технології блокчейн для розподілу ризиків у транскордонних ліцензійних договорах щодо технологій подвійного призначення, з урахуванням правового регулювання України та ЄС.
Проаналізовано технологію блокчейн як із технічного, так і з юридичного погляду. Окреслено принципи функціонування найбільш поширених консенсусних механізмів, які застосовуються в управлінні ланцюгами постачання, визначено основні загрози, притаманні кожному з них. Проаналізовано найпоширеніші типи атак проти блокчейн-інфраструктури. Визначено критерії придатності консенсусних механізмів для транзакцій щодо технологій подвійного призначення. Серед можливих способів імплементації блокчейну в ліцензійні договори наведено смартконтракт, управління ланцюгами постачання та врегулювання спорів. Розглянуто впровадження смартконтрактів у ліцензійних договорах в операційний цикл комерційних структур. Наведено можливі підходи до впровадження блокчейну в управління ланцюгами постачання. Описано сучасні методи врегулювання спорів у цифровій сфері.
Також розглянуто впровадження технології блокчейн для розподілу ризиків за транскордонним ліцензійним договором на перетині юрисдикцій України та ЄС. Визначено поняття ризику та його розподілу між сторонами договірних відносин з погляду економіки та права. Виокремлено дві категорії ризиків: притаманні ліцензійним договорам та специфічні для галузі технологій подвійного призначення. Перша категорія стосується ризиків, пов’язаних із питаннями колізійного права, підробки та формування роялті. Межі розподілу ризиків на основі блокчейну виявляються з огляду на правило виключної юрисдикції. Впровадження управління ланцюгами постачання на основі блокчейну досліджено крізь призму розподілу ризику підробки. Аналогічний підхід застосовано до ризику асиметрії інформації. Друга категорія ризиків стосується експортного контролю та санкцій. Розглянуто нормативно-правову базу ЄС, що регулює відповідні сфери. Проаналізовано сучасні приклади впровадження управління ланцюгами постачання, що використовуються для розподілу ризиків експортного контролю та санкцій. Обидва ризики можуть бути розподілені між договірними сторонами за допомогою управління ланцюгами постачання на основі блокчейну.
Результатом дослідження є формування матриці розподілу ризиків з використанням технології блокчейн.

Національна система захисту прав людини: місце Конституційного Суду України

Данило Мартинюк — 2025-12-31

У статті розглянуто місце Конституційного Суду України в національній системі захисту прав людини крізь призму функціонування інституту конституційної скарги, визначено та оцінено вплив практики Конституційного Суду України з розгляду справ за конституційними скаргами на конституційну юстицію і конституціоналізацію суспільних відносин. Запропоновано класифікацію органів публічної влади за критерієм захисту прав людини, в основу якої покладено повноваження щодо відновлення порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Зроблено висновок про присвоєння Конституційному Суду функції захисту прав людини, що зумовлено здійсненням ним повноважень з розгляду справ за конституційними скаргами. Виявлено ознаки зміни парадигми конституційної юстиції в бік суб’єктивізації з огляду на таку діяльність Суду. Ідентифіковано посилення ролі Конституційного Суду України в державі та визначено потенційні супутні наслідки. Висунуто пропозицію щодо проведення додаткових досліджень можливих ризиків, пов’язаних з інтенсифікацією конституційного контролю.

Право на житло в розумінні Європейської соціальної хартії: щодо потреби у формуванні нових стандартів

Юлія Матвєєва — 2025-12-31

У статті наголошено на комплексному підході до розуміння соціальних прав. Основою цих прав є людська гідність, і саме крізь призму цієї цінності потрібно розглядати всі права людини. Акцентовано на значенні Європейської соціальної хартії, а також діяльності Європейського комітету із соціальних прав для країн-членів Ради Європи. На прикладі права на житло проаналізовано положення Європейської соціальної хартії, окремих конституцій європейських держав та Конституції України. Авторка доходить висновку щодо необхідності закріплення в Конституції України положення про запобігання бездомності. Окрім того, розкрито підходи Ради Європи і ООН до понять «належне житло», «доступне житло» та «соціальне житло». Наголошено на важливості для держави законодавчого регулювання питань примусового виселення, оскільки позбавлення особи користування житлом спричиняє низку порушень інших прав людини і робить її особливо вразливою в соціумі. Зроблено висновок, що, оскільки Конституція України спрямована на регулювання відносин у мирні часи, після завершення війни законодавство щодо забезпечення права на житло потребуватиме осучаснення й узгодження з міжнародними та європейськими стандартами.

Оцінювання судом результатів слідчого огляду: практичні аспекти

Юрій Мирошниченко — 2025-12-31

У статті досліджено процесуальні та доказові аспекти огляду як важливої слідчої (розшукової) дії. Наголошено на його значенні для збирання доказів у кримінальному провадженні та встановлення істини у справі. Розглянуто підстави та порядок проведення огляду, коло осіб, які можуть брати в ньому участь, а також механізми залучення фахівців, зокрема у сфері інформаційних технологій. Проаналізовано судову практику, яка формує стандарти допустимості доказів та правозастосовної інтерпретації норм кримінального процесуального закону. Особливу увагу приділено процедурі проникнення до житла чи іншого володіння особи, зокрема з її добровільної згоди чи на підставі ухвали слідчого судді, а також дотриманню прав учасників огляду. Окремо розглянуто особливості огляду трупа, цифрових носіїв, складних технологічних об’єктів. Проаналізовано поширені помилки, яких припускаються слідчі в документуванні результатів огляду, та їхній вплив на оцінювання доказів судами. Обґрунтовано роль судової практики у формуванні правозастосовних стандартів. Зроблено висновок про необхідність забезпечення балансу між дотриманням процесуальних формальностей та гарантуванням прав людини.

Функції державного управління справами та його роль у забезпеченні діяльності Президента України

Михайло Сташук — 2025-12-31

У статті досліджено адміністративно-правовий статус Державного управління справами. Особливу увагу звернено на значну кількість функцій Державного управління справами, не пов’язаних із підготовкою протокольних заходів державного рівня чи із сприянням Президентові України у виконанні його конституційних повноважень. У процесі дослідження закладено основу для оцінювання доцільності існування Державного управління справами. Для дослідження адміністративно-правового статусу зазначеного органу вивчено нормативно-правові підстави його діяльності, здійснено спроби встановити структуру органу та проаналізувати його взаємодію з іншими органами публічної адміністрації. Акцентовано на колізіях між повноваженнями Державного управління справами та іншими органами влади, а також між підприємствами, утвореними Державним управлінням справами, та наявний у зв’язку з такими колізіями ризик неконституційного впливу Президента України на інші органи державної влади. Висловлено пропозицію про потребу переглянути не лише функції цього органу та його матеріально-технічну базу, а й систему допоміжних органів при Президентові України загалом.

Особливості складу авторів анімаційного аудіовізуального твору як об’єкта авторського права

Олександр Ткач — 2025-12-31

У статті проаналізовано концепції права автора та майнового авторського права як підходів до визнання авторства на аудіовізуальний твір. Подано комплексну характеристику складу авторів анімаційного аудіовізуального твору з урахуванням особливостей створення такого виду твору, положень чинного законодавства та сучасної теорії авторського права. З урахуванням специфіки створення анімаційного аудіовізуального твору окреслено творчий внесок осіб, які визнаються його авторами, та інших учасників створення. Проведено розмежування між авторами анімаційного аудіовізуального твору та іншими учасниками, твори яких включено до анімаційного аудіовізуального твору. Зроблено висновок, що анімаційний аудіовізуальний твір є твором, створеним у співавторстві, ознаками чого є єдиний творчий задум і суттєвість творчого внеску. Запропоновано виокремлення двох рівнів у структурі авторства на анімаційний аудіовізуальний твір, а саме: співавторів та авторів об’єктів-елементів, включених до анімаційного аудіовізуального твору.

Творча діяльність дитини в цифровому середовищі: окремі питання правового характеру

Тетяна Федосєєва — 2025-12-31

У статті розглянуто питання, пов’язані з творчою діяльністю дитини в цифровому середовищі з урахуванням умов, що мають бути дотримані для належної реалізації та ефективного захисту її прав. Здійснено огляд національного законодавства, актів Європейського Союзу, позицій науковців і практиків щодо забезпечення безпеки дитини в мережі «Інтернет» та формування у дітей цифрового досвіду. Проаналізовано практику і політику ЄС, пов’язані з інтернетом для дітей, заходами щодо конфіденційності та захисту, цифровими послугами та діяльністю цифрових платформ, а також із ризиками штучного інтелекту (ШІ). Звернено увагу на місце цифрового мистецтва в розвитку дитини, виділено окремі обʼєкти цифрової творчості. Досліджено питання освітньої та позанавчальної творчої діяльності дитини, барʼєри, які можуть перешкоджати доступу до цифрового середовища, правила взаємодії в цифровому середовищі етичного та правового характеру. У звʼязку з цим критично проаналізовано національне законодавство та сформовано окремі висновки щодо забезпечення прав дитини, врахування їх у політиках і правилах щодо цифрових послуг та ШІ.

Суперечності між соціальною державою та верховенством права (сутнісний, ціннісний, нормативний та інші рівні)

Олексій Цельєв — 2025-12-31

Статтю присвячено тематиці суперечностей, які існують між соціальною державою і верховенством права на різних рівнях їхнього перетину. У представленому дослідженні автор розвинув ідеї, висловлені у своїх попередніх працях. Зокрема, суперечності між верховенством права та соціальною державою проілюстровано практичними прикладами. На цій підставі проаналізовано та узагальнено способи реалізації окремих соціально-економічних прав в Україні. Окрему увагу приділено пільгам як одному з основних способів соціального захисту. Продемонстровано, у яких випадках сутність соціальної держави вступає в суперечність із сутністю верховенства права. Описано суперечності між цінностями, принципами та юридичними нормами, притаманними зазначеним концептам. Крім того, запропоновано підхід, за яким виявлені суперечності умовно можна поділити на п’ять рівнів: змістові, ціннісні, між принципами, між правами та між юридичними нормами. Окреслено шляхи залагодження суперечностей.

Боротьба без правил (переклала з німецької Оксана Головко-Гавришева)

Анне Петерс — 2025-12-31

Боротьба без правил (переклала з німецької Оксана Головко-Гавришева)