Право на соціальне забезпечення трудових мігрантів у Європейському Союзі
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-2607.2018.62-67Ключові слова:
соціальне забезпечення, право на працю, транскордонне працевлаштування, трудова міграція, права людиниАнотація
Статтю присвячено питанням соціального захисту трудових мігрантів з третіх держав до Європейського Союзу. Подано стислий огляд літератури та більш докладний огляд системи джерел правового регулювання відносин соціального захисту працівників з держав, що не входять до ЄС. Законодавство ЄС розглянуто в контексті міжнародного та у зв’язку з актами Ради Європи, зокрема Європейської соціальної хартії (переглянутої).
Основним принципом правового регулювання соціального захисту працівників-мігрантів, згідно з європейським первинним та вторинним законодавством, є гарантування рівноцінних умов праці та соціальних прав порівняно з громадянами держави працевлаштування, водночас допускається встановлення кожною державою ЄС власних правил та норм щодо залучення праці мігрантів відповідно до соціального, політичного та економічного становища окремої держави ЄС. Відтак важливу роль відіграють міжнародні двосторонні договори про взаємне визнання та забезпечення соціальних прав громадян Сторін таких договорів. Щодо трудових мігрантів з України важливе значення має Угода про асоціацію України з ЄС та державами-членами ЄС.
Яскравою демонстрацією недостатньо дієвого нормативного забезпечення соціальних прав працівників з третіх держав є Директива ЄС 2016/801, яка закріплює принцип рівного ставлення до науковців-нерезидентів, що працевлаштовуються в одній із держав ЄС. Тобто це відповідає міжнародним та європейським принципам недискримінації та рівного ставлення в трудових відносинах, водночас стаття 22 вказаної директиви дозволяє державам відкликати або не поновлювати дозвіл на працевлаштування, якщо під час працевлаштування або в процесі виконання умов трудового договору роботодавцем було порушено законодавство, недотримано соціальних гарантій тощо і притягнуто до відповідальності такого роботодавця. Тож такі працівники втрачають можливість працювати та гарантії права на соціальний захист, що ставить їх та їхні родини в критичне економічне та соціальне становище. Зрештою, працівники-мігранти потрапляють до найбільш вразливої категорії працівників, причому як легально працевлаштовані, так і нелегально. Вважаємо, що така незахищеність працівників-мігрантів призводить до експлуатації цих осіб роботодавцями, порушення прав людини, порушення конкурентного середовища на ринку праці або принаймні створює для цього передумови.
Важливою складовою гарантування соціальних прав працівників-мігрантів у державах ЄС є практика ЄСПЛ та Європейського суду справедливості. Оскільки рішення та практика ЄСПЛ визнаються джерелом права в Україні, а рішення Суду справедливості можуть враховуватися при тлумаченні національного законодавства відповідно до усталених стандартів ЄС, то подальші дослідження в цьому напрямку матимуть важливе теоретичне та практичне значення, зокрема й для України.
Матеріал надійшов 15.05.2018
Посилання
- H. Verschueren, "Employment and Social Security Rights of Third-Country Labour Migrantsunder EU Law: An Incomplete Patchwork of Legal Protection," Eur. J. Migr. Law, vol. 18, no. 4, pp. 373–408, Nov. 2016.
- E. Eichenhofer, "How to Simplify the Co-Ordination of Social Security," Eur. J. Soc. Secur., vol. 2, pp. 231–240, 2000.
- M. Mikkola, Social human rights of Europe. Porvoo: Karelactio, 2010.
- P. Dwyerand D. Papadimitriou, "The social security rights of older international migrants in the European Union," J. Ethn. Migr. Stud., vol. 32, no. 8, pp. 1301–1319, 2006.
- T. Dijkhoff, International social security standards in the European Union: the cases of the Czech Republic and Estonia. Cambridge [etc.]: Intersentia, 2011.
- V. L. Kostiuk, "Social rights in welfare state: the concept, issues and prospectives at conditions of post-soviet society transformation," in Development and modernization of the legal systems of Eastern Europe: experience of Poland and prospects of Ukraine, Collective monograph., vol. 1, Lublin: Izdevnieciba “Baltija Publishing,” 2017, pp. 163–182.
- G. Tavits, "International Standards for Social Security and Their Fulfilment in Estonia: Changes in Pension and Health Insurance and Their Constitutionality,” Juridica Intl, vol. 18, p. 27, 2011.
- "ETS No.035 - European Social Charter Turin, 18.X.1961." [Online]. Available: https://www.coe.int/en/web/conventions/search-on-treaties/-/conventions/treaty/035. [Accessed: 11-May-2018].
- "Chart of signatures and ratifications of Treaty 158," Treaty Office. [Online]. Available: https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list. [Accessed: 11-May-2018].
- TheSocialCharterofthe 21st Century. CouncilofEurope, 1997.
- "CETS 163 - European Social Charter (Revised)." [Online]. Available: https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=090000168007cf93. [Accessed: 13-Apr-2017].
- Europäische Union, Europarat, and Europäischer Gerichtshof für Menschenrechte, Eds., Handbook on European non-discrimination law, 2018 edition. Luxembourg: Publications Office oftheEuropeanUnion, 2018.
- F. Penningsand G. Vonk, Research Handbook on European Social Security Law. Edward Elgar Publishing, 2015.
- "Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part," Off. J. Eur. Union, vol. I, no. 161/3, May 2014.
- B. Burchell, "Flexicurity as a moderator of the relationship between job insecurity and psychological well-being,” Camb. J. Reg. Econ. Soc., vol. 2, no. 3, pp. 365–378, 2009.
- P. Emmenegger, "The Long Road to Flexicurity: The Development of Job Security Regulations in Denmark and Sweden," Scand. Polit. Stud., vol. 33, no. 3, pp. 271–294, 2010.
- L. J. Nichols, "Labour Market Policies in Denmark and Canada: Could Flexicurity Be an Answer for Canadian Workers?," Social. Stud., vol. 8, no. 2, pp. 163–188, 2012.
- M. P. Klindt, "From Rhetorical Action to Policy Learning: Understanding the European Commission’s Elaboration of the Flexicurity Concept," JCMS J. CommonMark. Stud., vol. 49, no. 5, pp. 971–994, 2011.
- Severe labour exploitation: workers moving within or into the European Union. States’ obligations and victims’ rights. Viena, 2015.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Ivan Yatskevych
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.
Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).