Народження jurisdictio voluntaria з букви та духу римського права

Автор(и)

  • Iryna Lykholat Національний університет «Києво-Могилянська академія», e-mail: lykholatiryna@ukma.edu.ua, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2018.20-28

Ключові слова:

юрисдикція, спірна юрисдикція (jurisdictio contentiosa), безспірна/добровільна юрисдикція (jurisdiction voluntaria), Дигести Юстиніана, римське право

Анотація

Статтю присвячено історії виникнення ідеї безспірної/добровільної юрисдикції у Стародавньому Римі. Як базу дослідження було проаналізовано Дигести Юстиніана – головну пам’ятку римського права. Цілісної концепції поділу юрисдикції на спірну та безспірну у Стародавньому Римі не було. Терміни «безспірна юрисдикція» та «спірна юрисдикція» не використовувалися в тексті Дигест. Сам текст Дигест також можна вважати лише умовно автентичним латинському тексту: по-перше, оригінал змінювали глосатори та постглосатори, по-друге, переклад такого складного тексту також вноситиме свої корективи в зміст висхідної праці. Українською мовою цю пам’ятку не перекладали, а зміст багатьох фрагментів можна зрозуміти лише в контексті конкретних історико-політичних подій. Однак очевидним є те, що вже у Стародавньому Римі почали зароджуватися та формуватися особливі процедури та провадження, відмінні від судового розгляду. Вони були спрямовані на запобігання порушенням, охорону та захист прав шляхом їх закріплення, підтвердження та санкціонування, що здійснювалися на добровільних засадах та за допомогою особливого державного інструментарію зусиллями уповноважених осіб. Однак ці процеси не мали належного теоретичного закріплення та обґрунтування. Принаймні це не відображено в тексті Дигест. У пізніший період, вочевидь завдяки зусиллям глосаторів і постглосаторів, такі процедури та провадження отримали назву «безспірна/добровільна юрисдикція», а юрисдикцію було поділено на безспірну/добровільну та спірну. Термін «voluntariа» («volumtarium») є полісемантичним, може бути перекладений як добровільна (англ. voluntary) безспірна (англ. indisputed) або узгоджена (англ. consensual). Його тлумачать як відсутність примусу з боку іншої сторони, відсутність спору про право або відсутність обов’язку з боку посадової особи задовільнити вимоги тих осіб, які звернулися до нього за підтвердженням фактів або розв’язанням складної ситуації. Ідея безспірної/добровільної юрисдикції була народжена не стільки з «букви» римського права, скільки з його «духу».

Матеріал надійшов 05.11.2018

Біографія автора

Iryna Lykholat, Національний університет «Києво-Могилянська академія», e-mail: lykholatiryna@ukma.edu.ua

докторант кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Посилання

  1. Argunov, A. V. (2013). Osoboye proizvodstvo v grazhdanskom protsessual'nom prave Rossii i Frantsii [Special proceedings in the civil procedural law of Russia and France]. Moskva: Prospekt. [in Russian].
  2. Hrynʹko, S.D. (2007). Dyhesty Yustyniana yak dzherelo rymsʹkoho pryvatnoho prava [Digesty Justinian as a source of Roman private law]. Universytet·sʹki naukovi zapysky. – University scientific notes, 1(21). (pp.90-96). Khmelnytsky: University of Management and Law. [in Ukrainian].
  3. Kofanov, L.L. (Ed.). (2008). Digesty Yustiniana. Tom I. Kn. I-IV. [Digesta Justinian. Volume I. (Vols. I-IV)]. (2 nd ed., rev). Moskva: Statut. [in Russian].
  4. Skripilev, Ye.A. (Ed.). (1984). Digesty Yustiniana: izbrannyye fragmenty v perevode i s primechaniyami I. S. Pereterskogo. [Digesta Justiniana: selected fragments in translation and with notes by I. S. Peretersky]. Moskva: Nauka, 1984. [in Russian].
  5. Argunov, V.V. (Ed.). (2014). Dobrovol'naya (besspornaya) yurisdiktsiya v Rossii i za rubezhom (Vostochnaya i Zapadnaya Yevropa, Latinskaya Amerika, Kitay) . [Voluntary (undisputed) jurisdiction in Russia and abroad (Eastern and Western Europe, Latin America, China)]. Moskva: Statut. [in Russian].
  6. Komarov, V.V., Svitlychna, H.O. & Udalʹtsova, I.V. Komarov, V. V. (Ed.). (2011). Okreme provadzhennya. [Separate proceedings]. Kharkiv: Pravo. [in Ukrainian].
  7. Kostomarov N. I. O prepodavanii na narodnom yazyke v Yuzhnoy Rusi. [On teaching in the national language in South Russia ]. Istoricheskiye monografii i issledovaniya. - Historical monographs and studie. (V. 1-17). Vols. 16. Russkiye inorodtsy - Russian foreigners. (pp.499-503) S. Ye. Uglovskiy (Ed.). Moskva: «Charlie». [in Russian].
  8. Kostomarov, N.I. (1862). O prepodavanii na yuzhnorusskom yazyke [About teaching in the South Russian language]. Osnova: Yuzhno-russkiy literaturno-uchonyy vestnik. - Basis: South-Russian Literary and Scientific Gazette. Tsyt. za Zbirnyk naukovykh pratsʹ z nahody simdesyatypʺyatyrichchya doktora filolohichnykh nauk, profesora, akademika Romana Hromʺyaka. [Tsit for the collection of scientific papers on the occasion of seventy-fifth anniversary of the doctor of philological sciences, professor, academician Roman Gromjak] (2012) (pp. 169-170) Vyp. 34. Ternopil: TNPU. [in Russian].
  9. Lyapidevskiy N. (1875). Istoriya notariata. [The history of notaries]. V.1. Moskva: Univ. tip. (Katkov i Ko). reprintnaya kopiya. - reprint copy. [in Russian].
  10. Netushil I. V. (2016). Ocherk rimskikh gosudarstvennykh drevnostey [Sketch of Roman State Antiquities](Vol. 1-2). Gosudarstvennoye ustroystvo Rimskoy imperii v epokhu printsipata. [The state system of the Roman Empire in the era of principality]. Vol.2. Kharkiv : KHNU imeni V. N. Karazina. [in Russian].
  11. Pereters'kiy, I.S. (1956). Digesty Yustiniana: ocherki po istorii sostavleniya i obshchaya kharakteristika. [Justinian's digests: essays on the history of compilation and general characteristics]. Moskva: Gosyurizdat. [in Russian].
  12. Krasnokutskiy V.A. et al. Novitskiy, I. B. & Pereterskiy I.S. (Ed.). (2004). Rimskoye chastnoye pravo. [Roman private law]. Moskva: Yurist. [in Russian].
  13. Strogetskiy, V.M. (2014). Rimskoye pravo. [Roman law]. Moskva-Berlin: Direkt-Media. [in Russian].
  14. Sulyma M. Retseptsiya tvorchosti Teodora Mommzena v Ukrayini. [Reception of Theodore Mommsen's creativity in Ukraine]. Tsyt. za Zbirnyk naukovykh pratsʹ z nahody simdesyatypʺyatyrichchya doktora filolohichnykh nauk, profesora, akademika Romana Hromʺyaka. [Tsit for the collection of scientific papers on the occasion of seventy-fifth anniversary of the doctor of philological sciences, professor, academician Roman Gromjak] (2012) (pp. 169-170) Vyp. 34. Ternopil: TNPU. [in Russian].
  15. Toynbi, A.Dzh. (1991). Postizheniye istorii. [Comprehension of history]. (A.P. Ogurtsov (Ed.), Trans). Moskva: Progress [in Russian].
  16. Tuzov D. O. (2007). Kategorii rimskogo prava v russkom izdanii Digest Yustiniana. [Categories of Roman law in the Russian edition of Digest Justinian]. Zhurnal rossiyskogo prava.- Journal of Russian law , 6. (pp.117–131). Moskva. [in Russian]. https://doi.org/10.13187/zngup.2017.50
  17. Tsyvilʹnyy protsesualʹnyy kodeks Ukrayiny [Civil Procedural Code of Ukraine]. zakon.rada.gov.ua Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print. [in Ukrainian].
  18. Shtefan M.Y. (2005). Tsyvilʹne protsesualʹne pravo Ukrayiny. [Civil procedural law of Ukraine]. Kyiv: «Vydavnychyy Dim «In Yure». [in Ukrainian].
  19. Yakovenko N.M. & Trypuz V.M. (1993). Latynsʹka mova. [Latin]. Kyiv: Vyshcha shkola. [in Ukrainian].
  20. Bonjean L. A. (1845). Traite Des Actions, Ou Exposition Historique De L'organisation Judiciaire Et De La Procedure Civile Chez Les Romain [Discusses actions or historical exhibition of the legal organosation and civil proceedings of the Romani people]. V.1. (pp. 61-62). Paris.
  21. Argunov, A. V. (2013). Osoboye proizvodstvo v grazhdanskom protsessual'nom prave Rossii i Frantsii. [Special Proceedings in the Law of Civil Procedure of Russia and France]. Moskva: Prospekt. [in Frensh].
  22. Domini nostri sacratissimi principis iustiniani iuris enucleati ex omni vetere iure collecti digestorum seu pandectarum. thelatinlibrary.com Retrieved from http://www.thelatinlibrary.com/justinian/digest1.shtml.[in Latin]. https://doi.org/10.1017/cbo9781107284302.007
  23. Fernandes de Buzhan, Antonio. Shchodo kompetentsiyi u pytannyakh "dobrovilʹnoyi yurysprudentsiyi" u rymsʹkomu pravi. Profesor universytetu Kadisu. [Regarding the competence in matters of "voluntary jurisprudence" in Roman Law][Fernández de Buján, Аntonio. A propósito de la competencia en materia de "Iurisdctio voluntaria" en Derecho Romano. Catedrático de la Universidad de Cádiz]. Retrieved from https://libros-revistas-derecho.vlex.es/vid/proposito-iurisdctio-voluntaria-romano-247321 . [in Spanish]. https://doi.org/10.18172/redur.3989
  24. Skott, S. P. (1932). Tsyvilʹne pravo. [The Civil Law]. Tsyntsynnati – Cincinnati. Retrieved from http://www.thelatinlibrary.com/justinian/digest1.shtml [in English].
  25. Dyhesty Yustyniana [The Digest of Justinian] latin text edited by Theodor Mommsen with the aid of Paul Krueger. [English language translation edited by Alan Watson].Publisher: Philadelphia, Pennsylvania: University of Pennsylvania press 1998. Revised Edition. Retrieved from http://nbls.soc.srcf.net/files/files/Civil%20II/Texts/Digest%20of%20Justinian,%20Volume%201%20(D.1-15).pdf [in English]. https://doi.org/10.1017/s0008197300113650

##submission.downloads##

Як цитувати

Lykholat, I. (2018). Народження jurisdictio voluntaria з букви та духу римського права. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 2, 20–28. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2018.20-28

Номер

Том 2 (2018): Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Iryna Lykholat

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).