Справи Європейського суду з прав людини, значущі для європейської інтеграції України: «Левчук проти України», Рішення від 3 вересня 2020 року (остаточне 3 грудня 2020 року): коментар до справи

Анотація

Рішення Страсбурзького Суду у справі Левчук є важливим з погляду євроінтеграційних перспектив України: по-перше, з точки зору реагування судової системи на прояви домашнього насильства; по-друге, з точки зору базисного законодавства, що стосується можливостей реагування держави на ці прояви та наявні засоби захисту. По-третє, це стосується і проблеми ратифікації Стамбульської конвенції (Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами), яка набула чинності 1 серпня 2014 року, оскільки Україна підписала Конвенцію, але ще не є її стороною за відсутності ратифікації Конвенції. Цілком очевидно, що майбутні дії, що пропонуватимуться українською владою, мають базуватися на усталеній практиці Європейського суду з прав людини, а також на інших міжнародно-правових інструментах, включно з підписаною, але не ратифікованою Україною Стамбульською конвенцією. Не останнім є і визнання Стамбульської конвенції одним із ключових елементів зовнішньої, а отже і внутрішньої, політики ЄС як правового механізму системної протидії домашньому насильству.