Вчинення діянь проти лідерів захищеної групи або інших її знакових членів як індикатор геноцидного наміру

Автор(и)

  • Максим Андрійович Віщик Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Global Rights Compliance, Україна https://orcid.org/0000-0001-6492-5326

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2024.14.19-31

Ключові слова:

міжнародне кримінальне право, геноцид, геноцидний намір, намір знищити групу частково, лідерство

Анотація

Злочин геноциду, тобто діяння, вчинені з наміром знищити одну з чотирьох захищених груп (національну, етнічну, релігійну або расову), не вимагає повного знищення кожного окремого члена групи. Геноцидний намір може набувати двох форм, а саме: прагнення повного або часткового знищення групи. Втім, концепція «часткового знищення» залишається однією з найскладніших правових категорій у визначенні елементів злочину геноциду. Серед потенційних форм і сценаріїв часткового знищення міжнародна судова практика та коментатори згадують не лише випадки знищення чисельно істотної частини групи, а й менш чисельне вибіркове знищення її знакових членів, обраних через вплив їхнього зникнення на виживання групи. Лідери групи є яскравим прикладом таких знакових осіб, а тому повне або часткове знищення їх може бути вагомим доказом геноцидного наміру (так званий «чинник лідерства»).
Метою цієї статті є дослідити витоки та зміст чинника лідерства в міжнародно-правовому регулюванні заборони злочину геноциду, а також потенційні правові прогалини в його тлумаченні в міжнародній судовій практиці. У статті узагальнено еволюцію бачення часткового знищення як у процесі прийняття Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, так і згодом, зокрема перші вказівки на чинник лідерства, а також проаналізовано всі міжнародні судові рішення, релевантні для визначення чинника лідерства.
Автор статті доходить висновку, що міжнародна судова практика визначає склад лідерів групи доволі широко. Це особи, які внаслідок своєї позиції, офіційної посади чи спеціальних навичок здатні чинити суттєвий вплив на дії та думки групи (наприклад, політики, управлінці, науковці, громадські, релігійні та культурні діячі). Значення лідерства для існування групи та його склад залежатимуть від конкретної захищеної групи. У статті цю варіативність проілюстровано, зокрема, на прикладі, застосованому Рафаелем Лемкіним, автором терміна «геноцид», для визначення осіб, яких радянська влада вважала ядром, кістяком української нації, а саме: інтелігенції, духовенства та селян-хліборобів.
Звернено увагу на критику чинника лідерства за його розмитий характер та широкий простір для спекулятивного оцінювання. У статті також розглянуто невизначені питання застосування чинника лідерства в міжнародній судовій практиці. Зроблено три головні правові висновки. По-перше, для доведення геноциду важливо оцінювати те, як зникнення чи знищення лідерів вплинуло на існування групи як соціальної одиниці, а не лише на фізичне виживання її членів. По-друге, хоча лідерів як окрему категорію потенційно можна вважати знаковою частиною групи в цілому, найчастіше їхнє знищення слід розглядати як індикатор наміру знищити територіально обмежену знакову частину групи (наприклад, громаду), істотність якої має оцінюватись стосовно групи загалом. По-третє, для доведення геноциду необов’язково постфактум оцінити вплив знищення лідерів на виживання групи: залежно від контексту для оцінювання геноцидного наміру може бути достатньо оцінити потенційний вплив.

Біографія автора

Максим Андрійович Віщик, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Global Rights Compliance

старший викладач, аспірант кафедри міжнародного та європейського права факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», правовий радник фундації Global Rights Compliance

Посилання

  1. Application of the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Bosnia and Herzegovina v. Serbia and Montenegro), Judgment, I.C.J. Reports 2007, p. 43. https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/91/091-20070226-JUD-01-00-EN.pdf.
  2. Application of the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Croatia v. Serbia), Judgment, I.C.J. Reports 2015, p. 3. https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/118/118-20150203-JUD-01-00-EN.pdf.
  3. Draft resolution relating to the crime of genocide proposed by the delegation of Cuba, India and Panama. UN Doc. A/BUR/50. 2 November 1946.
  4. Drėlingas v. Lithuania, Application no. 28859/16. 12 March 2019. https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22itemid%22:[%22001-191702%22]}.
  5. Gaeta, Paola, ed. The UN Genocide Convention: A Commentary. 2009; online edn, Oxford Academic.
  6. International Law Commission. Draft Code of Crimes against the Peace and Security of Mankind with commentaries. Yearbook of the International Law Commission, 1996, vol. II, Part Two.
  7. Mettraux, Guenael. International Crimes: Law and Practice: Volume I: Genocide. 2019; online edn, Oxford Academic.
  8. Prosecutor v. Jean-Paul Akayesu (Trial Judgement), ICTR-96-4-T, 2 September 1998. https://www.refworld.org/cases,ICTR,40278fbb4.html.
  9. Prosecutor v. Goran Jelisić (Trial Judgement), IT-95-10-T, 14 December 1999. https://www.refworld.org/jurisprudence/caselaw/icty/1999/en/33140.
  10. Prosecutor v. Radislav Krstić (Trial Judgement), IT-98-33-T, 2 August 2001.
  11. Prosecutor v. Dusko Sikirica, Damir Dosen, Dragan Kolundzija (Judgement on Defence Motions to Acquit), IT-95-8-T, 3 September 2001. https://www.refworld.org/jurisprudence/caselaw/icty/2001/en/19633.
  12. Prosecutor v. Radislav Krstić (Appeal Judgment), IT-98-33-T, 19 April 2004. https://www.refworld.org/jurisprudence/caselaw/icty/2004/en/33340.
  13. Prosecutor v. Vidoje Blagojević and Dragan Jokić (Trial Judgment), IT-02-60-T, 17 January 2005. https://www.refworld.org/jurisprudence/caselaw/icty/2005/en/91971.
  14. Prosecutor v. Vujadin Popović (Trial Judgment), IT-05-88-T, 10 June 2010. https://www.refworld.org/jurisprudence/caselaw/icty/2010/en/33661.
  15. Prosecutor v. Duško Jević et al. (Verdict), X-KR-09/823-1, 22 August 2012. https://www.legal-tools.org/doc/288d85/pdf/.
  16. Prosecutor v. Zdravko Tolimir (Trial Judgement), IT-05-88/2-T, 12 December 2012. https://www.icty.org/x/cases/tolimir/tjug/en/121212.pdf.
  17. Prosecutor v. Zdravko Tolimir (Appeals Chamber), IT-05-88/2-A, 8 April 2015. https://www.legal-tools.org/doc/010ecb/pdf.
  18. Prosecutor v. Radovan Karadžić (Trial Judgement), IT-95-5/18-T, 24 March 2016. https://www.icty.org/x/cases/karadzic/tjug/en/160324_judgement.pdf.
  19. Prosecutor v. Ratko Mladić (Trial Judgment), IT-09-92-T, 22 November 2017. https://ucr.irmct.org/LegalRef/CMSDocStore/Public/English/Judgement/NotIndexable/IT-09-92/JUD275R0000516226.pdf.
  20. Raphael Lemkin: Soviet Genocide in Ukraine. The article in 33 languages, edited by Roman Serbyn; compiled by Olesia Stasiuk. Kyiv: Marko Melnyk Publishing House, 2020. https://holodomormuseum.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Lemkin.pdf.
  21. Robinson, Nehemiah. The Genocide Convention: A Commentary. New York: Institute of Jewish Affairs, World Jewish Congress, 1960.
  22. Rome Statute of the International Criminal Court. UNTS 3, vol. 2187 (17 July 1998).
  23. Schabas, William. Genocide in International Law. The Crime of Crimes. 2nd ed. Cambridge University Press, 2009.
  24. Tams, Christian J., Lars Berster, and Björn Schiffbauer. Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide: A Commentary. C.H. Beck — Hart — Nomos, 2014.
  25. United Nations Economic and Social Council. Draft Convention on the Crime of Genocide. UN Doc. E/447 (26 June 1947). https://digitallibrary.un.org/record/611058?v=pdf.
  26. United Nations Economic and Social Council, Ad Hoc Committee on Genocide. Summary Record of the Th ird Meeting, Lake Success, New York, 15 April 1948, at 2 p.m. UN Doc. E/AC.25/SR.4 (15 April 1948). https://digitallibrary.un.org/record/601703?v=pdf.
  27. United Nations Economic and Social Council. Revised and updated report on the question of the prevention and punishment of the crime of genocide / prepared by B. Whitaker. UN Doc. E/CN.4/Sub.2/1985/6 (1985). https://digitallibrary.un.org/record/108352?ln=en.
  28. United Nations General Assembly, Sixth Committee, Seventy-third meeting, Palais de Chaillot, Paris, Wednesday, 13 October 1948, at 3.15 p.m. UN Doc. A/C.6/SR.73 (13 October 1948). https://digitallibrary.un.org/record/604081?v=pdf.
  29. United Nations General Assembly, Sixth Committee. Draft protocol for the prevention and punishment of the crime of genocide, proposed by the delegation of Saudi Arabia. UN Doc. A/C.6/86 (26 November 1946).
  30. United Nations General Assembly, Sixth Committee. Eighty-third meeting, Palais de Chaillot, Paris, Monday, 25 October 1948, at 3 p.m. UN Doc. A/C.6/SR.83 (25 October 1948). https://digitallibrary.un.org/record/604635?v=pdf.
  31. United Nations General Assembly. Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide. UN Treaty Series 277, vol. 78 (9 December 1948).
  32. United Nations General Assembly. Resolution 96(1) ‘The Crime of Genocide’. UN Doc. No. A/RES/96(I) (11 December 1946). https://digitallibrary.un.org/record/209873?v=pdf.
  33. United Nations Security Council. Final Report of the Commission of Experts Established Pursuant to Security Council Resolution 780 (1992). UN Doc. S/1994/674 (25 May 1994). https://www.icty.org/x/file/About/OTP/un_commission_of_experts_report1994_en.pdf.
  34. United Nations Security Council. Statute of the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia adopted by Security Council Resolution 827 (1993) (25 May 1993).
  35. United Nations Security Council. Statute of the International Criminal Tribunal for the Prosecution of Persons Responsible for Genocide and Other Serious Violations of International Humanitarian Law Committed in the Territory of Rwanda and Rwandan Citizens Responsible for Genocide and Other Such Violations Committed in the Territory of Neighbouring States, between 1 January 1994 and 31 December 1994, adopted by Security Council resolution 955 (1994) (8 November 1994).
  36. United States Senate. Hearings before a subcommittee of the Committee on Foreign Relations, United States Senate, Eightyfirst Congress, second session, on Executive O, the International convention on the prevention and punishment of the crime of genocide. US Government Printing Office, 1950.
  37. Uraz, Onur. Classifying Genocide in International Law. The Substantiality Requirement. Routledge, 2023.
  38. Vishchyk, Maksym. “Construing National and Ethnic Groups under the Genocide Convention through Soviet and Russian Narratives on the Ukrainian Identities.” NaUKMA Research Papers. Law 13 (2024): 15–25. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2024.13.15-25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-31

Номер

Том 14 (2024): Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Maksym Vishchyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).