Смертна кара: pro et contra (За лаштунками ідей на шляху до верховенства права)

Автор(и)

  • Євген Олександрович Звєрєв Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Тетяна Олександрівна Шмарьова Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

Ключові слова:

смертна кара, відміна смертної кари, мораторій на застосування смертної кари, помста, справедливість, суддівська помилка

Анотація

Питання застосування смертної кари як виключного виду покарання має довгу історію й протилежні погляди на нього. Першопочаткове розуміння справедливої відплати за вчинення найтяжчих злочинів зводилось до кровної помсти за принципом таліону: «око за око». Із зміцненням держави, з метою запобігання самосудам, саме вона отримала мандат на легальне вбивство. Виконання цієї державної функції було зрозумілим тодішньому суспільству та вважалось ним необхідним з позицій помсти, остраху й неодмінного гніву богів, якщо відплата за злочин не настане.

Авторами також розглянуто й проаналізовано випадки скасування смертної кари у різні періоди й в різних державах – з метою встановлення факту відсутності нерозривного зв’язку між злочином й обов’язковою справедливою відплатою за його вчинення, а також причин такого скасування (як у формі власне відміни, так і мораторію на її застосування), які за результатами дослідження класифіковано на політичні, релігійні, філософські та етичні.

Встановлено, що полярність поглядів на смертну кару як вид покарання має давнє коріння: на противагу помсті як універсальному аргументу на користь застосування смертної кари з’явилась ідея священності людського життя й відсутності у держави права його забирати, оскільки не нею воно було дано. З тих пір існують й полемізують між собою обидві, діаметрально протилежні точки зору на питання застосування смертної кари, не позбавлені раціональних доводів й обґрунтувань.

З позицій неупередженості до обох сторін, чого вимагає науковий підхід, автори розглянули їх основні аргументи не у звичній парадигмі систематизації за різними критеріями і з метою досягнення якнайбільшої повноти списку, а через призму доцільності, гуманності і справедливості.

У дослідженні застосовано метафізичний підхід, який дозволяє розглядати питання життя і смерті як сакральних категорій, одночасно оперуючи поняттями добра і зла. Такий підхід відповідає вимогам гуманності, а також нейтралізує дуальний характер такого критерію як «справедливість», притаманної як поглядам «за», так і «проти» застосування смертної кари. Та й сама справедливість має відносний характер: слід враховувати її значення для родин жертв, адже дозволяє справедливу для них сатисфакцію; справедливим також є не застосування смертної кари, оскільки страта злочинця не поверне життя жертві.

Авторами зроблено висновок про пріоритетність вирішення філософського (і дотичних до нього релігійного та етичного)  питання: безумовно, на користь життя. Й опісля, трансформацію його у правничу площину при відповідному унормуванні.

Біографії авторів

Євген Олександрович Звєрєв , Національний університет «Києво-Могилянська академія»

LL.M., кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія», експерт Центру дослідження проблем верховенства права НаУКМА

Тетяна Олександрівна Шмарьова, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія»

 

Посилання

  1. Andrey L. Anisin, “Problema smertnoi kazni: Kriminologicheskii, sotsial'nyi i nravstvennyi aspekty,” Yuridicheskaia nauka i pravookhranitel'naia praktika, no. 2(20) (2012): 34–41.
  2. Aleksei M. Vasil'ev, “Smertnaia kazn' v Rossii: Vysshaia, iskliuchitel'naia mera nakazaniia, ustrashenie ili politika?” Yuridicheskie issledovaniia 4 (2013): 159–195. https://doi.org/10.7256/2305-9699.2013.4.674.
  3. Maksim V. Dotskevich, “Smertnaia kazn' v Rossii – byt' ili ne byt',” Kontsept no. 15 (2014): 4. http://e-koncept.ru/2014/14691.htm (accessed October 29, 2021).
  4. Yevhen Zvieriev and Tetiana Shmarova, “Smertna kara v istoryko-yurydychnii retrospektyvi: vid instytutsionalizovanoho zaminnyka krvnoi pomsty do instrumentu okhorony rezhymu,” Naukovi zapysky NaUKMA. Yurydychni nauky 14 (2024): 41–51. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2024.14.41-51.
  5. Andrei Iu. Kizilov, “Smertnaia kazn' kak raznovidnost' monopoliina nasilie's,” Lex Russica no. 12(121) (2016): 79–94.
  6. Viktor V. Luneev, “Smertnaia kazn' v Rossii i mire,” Penitentsiarnaia nauka no. 5 (2008): 7–8.
  7. K. Iu. Mittermaier, Smertnaia kazn'. Trans. D. Sarantchev. St. Petersburg: Tipografiia A.S. Golitsyna, 1864.
  8. Nakaz imperatritsy Ekateriny II, dannyi Komissii o sochinenii proekta novogo Ulozheniia, ed. N.D. Chechulin. St. Petersburg, 1907.
  9. Andrei A. Piontkovskii, Smertnaia kazn' v Evrope. Tipo-litografiia Imperatorskogo Universiteta, 1908.
  10. Eduard F. Pobegailo, “O prestupnosti v Rossii i probleme smertnoi kazni,” Vestnik Moskovskogo universiteta 18, no. 3 (2010): 24–39.
  11. Polnoe sobranie zakonov Rossiiskoi imperii, vol. 12, no. 8944.
  12. Polnoe sobranie zakonov Rossiiskoi imperii, vol. 12, no. 9293.
  13. Georgii B. Romanovskii, “Smertnaia kazn' kak vid ugolovnogo nakazaniia,” Nauka. Obshchestvo. Gosudarstvo 4, no. 4(16) (2016). https://esj.pnzgu.ru/files/esj.pnzgu.ru/romanovsky_gb_16_4_10.pdf (accessed April 20, 2025).
  14. Kristina V. Saveleva, “Etika i smertnaia kazn': osnovnye problemy,” in XIII Derzhavinskie chteniia v Respublike Mordoviia. Materialy mezhdunarodnoi nauchno-prakticheskoi konferentsii, part 2, Saransk, April 21, 2017, 211–217.
  15. Svetlana T. Suleimanova and E.I. Blokhina, “Smertnaia kazn' ili pravo na zhizn'?” Trudy Mezhdunarodnogo simpoziuma «Nadezhnost' i kachestvo» no. 1 (2012): 1–3.
  16. Nikolai S. Tagantsev, Smertnaia kazn'. Gosudarstvennaia tipografiia, 1913.
  17. Olena Kharitonova, comment on Law.UKMA Facebook page, March 14, 2025, https://www.facebook.com/law.ukma.
  18. Aleksandr V. Khorev, “Smertnaia kazn' v sovremennom prave: statistika i tendentsii ee razvitiia,” Izvestiia vysshikh uchebnykh zavedenii. Povolzhskii region no. 2(34) (2015): 75–81.
  19. Aleksei A. Shchetinin, Smertnaia kazn' v rossiiskoi gosudarstvenno-pravovoi sisteme: institutsional'nyi aspekt. Riui RPA Minjusta Rossii, 2015.
  20. John D. Bessler, “Revisiting Beccaria’s Vision: The Enlightenment, America’s Death Penalty, and the Abolition Movement,” Northwestern Journal of Law and Social Policy 4, no. 2 (2009): 195–328.
  21. Paul G. Cassell, “In Defense of the Death Penalty,” The Journal of the Institute for the Advancement of Criminal Justice, no. 2 (2008): 14–28.
  22. “Constitution of the United States. Amendment V.” U.S. Senate. Accessed April 20, 2025. https://www.senate.gov/about/origins-foundations/senate-and-constitution/constitution.htm#amendments.
  23. “Constitution of the United States. Amendment XIV.” U.S. Senate. Accessed April 20, 2025. https://www.senate.gov/about/origins-foundations/senate-and-constitution/constitution.htm#amendments.
  24. Shigemitsu Dando, “Toward the Abolition of the Death Penalty,” Indiana Law Journal 72, no. 1 (1996): 7–19.
  25. “Declaration on the Abolition of the Death Penalty as a Peremptory Norm of International Law (Jus Cogens).” REPECAP Network for the Abolition of the Death Penalty and Cruel Punishment. Accessed April 20, 2025. https://www.academicsforabolition.net/blog/declaracion-de-paris-con-ocasion-del-congreso-del-centenario-de-la-asociacion-internacional-de-derecho-penal.
  26. Richard C. Dieter, “The Future of the Death Penalty in the United States,” University of Richmond Law Review 49, no. 3 (2015): 921–938.
  27. John J. Donohue and Justin Wolfers, “Uses and Abuses of Empirical Evidence in the Death Penalty Debate,” NBER Working Paper Series, no. 11982 (2006): 3. http://www.nber.org/papers/w11982 (accessed April 20, 2025).
  28. Phoebe C. Ellsworth and Samuel R. Gross, “Hardening of the Attitudes: Americans’ Views on the Death Penalty,” Journal of Social Issues 50, no. 2 (1994): 19–52.
  29. Furman v. Georgia, 408 U.S. 238 (1972). Accessed April 20, 2025. https://supreme.justia.com/cases/federal/us/408/238/.
  30. Gregg v. Georgia, 428 U.S. 153 (1976). Accessed April 20, 2025. https://supreme.justia.com/cases/federal/us/428/153/.
  31. Roger Hood, “Abolition of the Death Penalty: China in World Perspective,” City University of Hong Kong Law Review 1, no. 1 (2009): 1–21.
  32. Harold Hongju Koh, “Paying ‘Decent Respect’ to World Opinion on the Death Penalty,” UC Davis Law Review 35, no. 5 (2002): 1085–1131.
  33. Lawrence C. Marshall, “The Innocence Revolution and the Death Penalty,” Ohio State Journal of Criminal Law 1 (2004): 574–584.
  34. Eric Neumayer, “Death Penalty: The Political Foundations of the Global Trend Towards Abolition,” Human Rights Review 9 (2008): 241–268.
  35. “Oldest US death row inmate dies aged 94.” BBC News, February 14, 2010. Accessed April 20, 2025. http://news.bbc.co.uk/2/hi/americas/8515573.stm.
  36. Michael L. Radelet and Marian J. Borg, “The Changing Nature of Death Penalty Debates,” Annual Review of Sociology 26 (2000): 43–61.
  37. Jeffrey H. Reiman, “Justice, Civilization, and the Death Penalty: Answering van den Haag,” Philosophy and Public Affairs 14, no. 2 (1985): 115–148.
  38. Kandis Scott, “Why Did China Reform Its Death Penalty?” Washington International Law Journal 19, no. 1 (2010): 63–80.
  39. Ernest van den Haag, “The Death Penalty Once More,” UC Davis Law Review 18 (1984–1985): 957–972.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-14

Як цитувати

Звєрєв , Є. О., & Шмарьова, Т. О. (2025). Смертна кара: pro et contra (За лаштунками ідей на шляху до верховенства права). Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 15. вилучено із https://nrplaw.ukma.edu.ua/article/view/331830

Номер

Том 15 (2025): Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Євген Олександрович Звєрєв , Тетяна Олександрівна Шмарьова

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).