Смертна кара: pro et contra (чере з призму доцільності, гуманності і справедливості)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-2607.2025.15.45-67

Ключові слова:

смертна кара, скасування смертної кари, мораторій на застосування смертної кари, помста, справедливість, суддівська помилка

Анотація

Питання застосування смертної кари як виключного виду покарання має довгу історію, проте досі тривають дискусії та звучать аргументи за і проти. Першопочаткове розуміння справедливої відплати за вчинення найтяжчих злочинів зводилось до кровної помсти за принципом таліону: око за око. Зі зміцненням держави, щоб запобігти самосудам, саме вона отримала мандат на легальне вбивство. Виконання цієї державної функції було зрозумілим тодішньому суспільству та вважалось необхідним через помсту, острах і неодмінний гнів богів, якщо не буде відплати за злочин.
У цій статті розглянуто й проаналізовано випадки скасування смертної кари в різні періоди в різних державах. Автори прагнули з’ясувати, чи є нерозривний зв’язок між злочином та обов’язковою справедливою відплатою за його вчинення, а також причини скасування (як у формі власне скасування, так і мораторію на застосування), які за результатами дослідження класифіковано на політичні, релігійні, філософські та етичні.
Встановлено, що полярність поглядів на смертну кару як вид покарання має давнє коріння: на противагу помсті як універсальному аргументу на користь застосування смертної кари з’явилась ідея священності людського життя, а отже, держава не має права його забирати, оскільки не вона його дала. Відтоді існують два діаметрально протилежних погляди на питання застосування смертної кари, прихильники яких полемізують між собою, наводячи раціональні доводи та обґрунтування.
З позицій неупередженості до обох сторін, як цього вимагає науковий підхід, автори розглянули їхні основні аргументи не у звичній парадигмі систематизації за різними критеріями і для досягнення якнайбільшої повноти списку, а через призму доцільності, гуманності та справедливості.
У дослідженні застосовано метафізичний підхід, який дає змогу розглядати питання життя і смерті як сакральні категорії, водночас оперуючи поняттями добра і зла. Такий підхід відповідає вимогам гуманності, а також нейтралізує дуальний характер критерію справедливості, притаманної аргументам як за, так і проти застосування смертної кари. Та й сама справедливість має відносний характер: з одного боку, родини жертв отримують справедливу сатисфакцію, а з другого — справедливим також є незастосування смертної кари, оскільки страта злочинця не поверне життя жертві.
Зроблено висновок про пріоритетність вирішення філософського (і дотичних до нього релігійного та етичного) питання: безумовно, на користь життя; а згодом трансформацію його в правничу площину за умови відповідного унормування.

Біографії авторів

Євген Звєрєв, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

LL.M., кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія», експерт Центру дослідження проблем верховенства права НаУКМА, Київ, Україна

Тетяна Шмарьова, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кандидат юридичних наук, старша викладачка кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київ, Україна

Посилання

  1. Anisin, Andrey L. “Problema smertnoi kazni: Kriminologicheskii, sotsialnyi i nravstvennyi aspekty.” Yuridicheskaia nauka i pravookhranitelnaia praktika 2(20) (2012): 34–41 [in Russian].
  2. BBC News. “Oldest US death row inmate dies aged 94.” BBC News, February 14, 2010. Accessed April 20, 2025. http://news.bbc.co.uk/2/hi/americas/8515573.stm.
  3. Bessler, John D. “Revisiting Beccaria’s Vision: The Enlightenment, America’s Death Penalty, and the Abolition Movement.” Northwestern Journal of Law and Social Policy 4, no. 2 (2009): 195–328.
  4. Cassell, Paul G. “In Defense of the Death Penalty.” The Journal of the Institute for the Advancement of Criminal Justice 2 (2008): 14–28.
  5. Dando, Shigemitsu. “Toward the Abolition of the Death Penalty.” Indiana Law Journal 72, no. 1 (1996): 7–19.
  6. Declaration on the Abolition of the Death Penalty as a Peremptory Norm of International Law (Jus Cogens). REPECAP Network for the Abolition of the Death Penalty and Cruel Punishment. Accessed April 20, 2025. https://www.academicsforabolition.net/blog/declaracion-de-paris-con-ocasion-del-congreso-delcentenario-de-la-asociacion-internacional-de-derecho-penal.
  7. Dieter, Richard C. “The Future of the Death Penalty in the United States.” University of Richmond Law Review 49, no. 3 (2015): 921–38.
  8. Donohue, John J., and Justin Wolfers. Uses and Abuses of Empirical Evidence in the Death Penalty Debate. NBER Working Paper Series, no. 11982 (2006). Accessed April 20, 2025. http://www.nber.org/papers/w11982.
  9. Dotskevich, Maksim V. “Smertnaia kazn v Rossii — byt ili ne byt.” Kontsept 15 (2014): 4. http://e-koncept.ru/2014/14691.htm (accessed October 29, 2021) [in Russian].
  10. Ellsworth, Phoebe C., and Samuel R. Gross. “Hardening of the Attitudes: Americans’ Views on the Death Penalty.” Journal of Social Issues 50, no. 2 (1994): 19–52.
  11. Furman v. Georgia, 408 U.S. 238 (1972). Accessed April 20, 2025. https://supreme.justia.com/cases/federal/us/408/238/.
  12. Gregg v. Georgia, 428 U.S. 153 (1976). Accessed April 20, 2025. https://supreme.justia.com/cases/federal/us/428/153/.
  13. Hood, Roger. “Abolition of the Death Penalty: China in World Perspective.” City University of Hong Kong Law Review 1, no. 1 (2009): 1–21.
  14. Kharitonova, Olena. Comment on Law.UKMA Facebook page, March 14, 2025. https://www.facebook.com/law.ukma [in Ukrainian].
  15. Khorev, Aleksandr V. “Smertnaia kazn v sovremennom prave: statistika i tendentsii ee razvitiia.” Izvestiia vysshikh uchebnykh zavedenii. Povolzhskii region 2(34) (2015): 75–81 [in Russian].
  16. Kizilov, Andrei Iu. “Smertnaia kazn kak raznovidnost monopolii na nasilie.” Lex Russica 12(121) (2016): 79–94 [in Russian].
  17. Koh, Harold Hongju. “Paying ‘Decent Respect’ to World Opinion on the Death Penalty.” UC Davis Law Review 35, no. 5 (2002): 1085–131.
  18. Luneev, Viktor V. “Smertnaia kazn v Rossii i mire.” Penitentsiarnaia nauka 5 (2008): 3–13 [in Russian].
  19. Marshall, Lawrence C. “The Innocence Revolution and the Death Penalty.” Ohio State Journal of Criminal Law 1 (2004): 574–84.
  20. Mittermaier, Karl Josef. Smertnaia kazn. Transl. D. Sarantchev. St. Petersburg: Tipografiia A.S. Golitsyna, 1864 [in Russian].
  21. Nakaz imperatritsy Ekateriny II, dannyi Komissii o sochinenii proekta novogo Ulozheniia, edited by N. D. Chechulin. St. Petersburg, 1907 [in Russian].
  22. Neumayer, Eric. “Death Penalty: The Political Foundations of the Global Trend Towards Abolition.” Human Rights Review 9 (2008): 241–68.
  23. Piontkovskii, Andrei A. Smertnaia kazn v Evrope. Tipo-litografiia Imperatorskogo Universiteta, 1908 [in Russian].
  24. Pobegailo, Eduard F. “O prestupnosti v Rossii i probleme smertnoi kazni.” Vestnik Moskovskogo universiteta 18, no. 3 (2010): 24–39 [in Russian].
  25. Polnoe sobranie zakonov Rossiiskoi imperii. Vol. 12, no. 8944 [in Russian].
  26. Polnoe sobranie zakonov Rossiiskoi imperii. Vol. 12, no. 9293 [in Russian].
  27. Radelet, Michael L., and Marian J. Borg. “The Changing Nature of Death Penalty Debates.” Annual Review of Sociology 26 (2000): 43–61.
  28. Reiman, Jeffrey H. “Justice, Civilization, and the Death Penalty: Answering van den Haag.” Philosophy and Public Affairs 14, no. 2 (1985): 115–48.
  29. Romanovskii, Georgii B. “Smertnaia kazn kak vid ugolovnogo nakazaniia.” Nauka. Obshchestvo. Gosudarstvo 4, no. 4(16) (2016). Accessed April 20, 2025. https://esj.pnzgu.ru/files/esj.pnzgu.ru/romanovsky_gb_16_4_10.pdf [in Russian].
  30. Saveleva, Kristina V. “Etika i smertnaia kazn: osnovnye problemy.” In XIII Derzhavinskie chteniia v Respublike Mordoviia. Materialy mezhdunarodnoi nauchno-prakticheskoi konferentsii, part 2, Saransk, April 21, 2017, 211–7 [in Russian].
  31. Scott, Kandis. “Why Did China Reform Its Death Penalty?” Washington International Law Journal 19, no. 1 (2010): 63–80.
  32. Shchetinin, Aleksei A. Smertnaia kazn v rossiiskoi gosudarstvenno-pravovoi sisteme: institutsionalnyi aspekt. Riui RPA Minjusta Rossii, 2015 [in Russian].
  33. Suleimanova, Svetlana T., and E. I. Blokhina. “Smertnaia kazn ili pravo na zhizn?” Trudy Mezhdunarodnogo simpoziuma “Nadezhnost i kachestvo” 1 (2012): 1–3 [in Russian].
  34. Tagantsev, Nikolai S. Smertnaia kazn. Gosudarstvennaia tipografiia, 1913 [in Russian].
  35. U.S. Senate. Constitution of the United States. Amendment XIV. Accessed April 20, 2025. https://www.senate.gov/about/origins-foundations/senate-and-constitution/constitution.htm#amendments.
  36. U.S. Senate. Constitution of the United States. Amendment V. Accessed April 20, 2025. https://www.senate.gov/about/origins-foundations/senate-and-constitution/constitution.htm#amendments.
  37. Van den Haag, Ernest. “The Death Penalty Once More.” UC Davis Law Review 18 (1984–1985): 957–72.
  38. Vasilev, Aleksei M. “Smertnaia kazn v Rossii: Vysshaia, iskliuchitelnaia mera nakazaniia, ustrashenie ili politika?” Yuridicheskie issledovaniia 4 (2013): 159–95. https://doi.org/10.7256/2305-9699.2013.4.674 [in Russian].
  39. Zvieriev, Ievgen, and Tetiana Shmariova. “Death Penalty in the History of Law: From an Institutionalized Substitute for Blood Feud to an Instrument of Regime Protection.” NaUKMA Research Papers. Law 14 (2024): 41–51. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2024.14.41-51 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-25

Як цитувати

Звєрєв, Є., & Шмарьова, Т. (2025). Смертна кара: pro et contra (чере з призму доцільності, гуманності і справедливості). Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки, 15, 45–67. https://doi.org/10.18523/2617-2607.2025.15.45-67

Номер

Том 15 (2025): Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Ievgen Zvieriev, Tetiana Shmariova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).