Типові слідчі ситуації та напрями їх вирішення під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом переносної ствольної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї
Анотація
Стаття містить аналіз актуальної проблематики ефективного розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї. Автор досліджує концепцію слідчої та типової слідчої ситуації, узагальнює позиції українських науковців, пропонує власне визначення, яке підкреслює прикладний характер поняття та його залежність від наявної у слідчого інформації. Особливу увагу приділено класифікації типових слідчих ситуацій у справах про незаконний обіг зброї, їх динаміці, інформаційній наповненості, а також визначенню оптимальних тактичних дій слідчого на основі контексту виявлення зброї. Описано шість основних типових слідчих ситуацій, для кожної з яких наведено алгоритми слідчих дій, обґрунтовано призначення судових експертиз та їхнє практичне значення для встановлення обставин злочину. Автор наголошує, що застосування типових слідчих ситуацій сприяє оптимізації тактики розслідування, зменшенню процесуальних помилок і підвищенню ефективності збирання доказів. З огляду на зазначене дослідження є важливим для розвитку криміналістичної теорії та практики досудового розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним обігом зброї.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Владислав Галицький

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати опублікований твір з обов’язковим посиланням на його авторів та його першу публікацію в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного поширення твору в тому вигляді, в якому його було опубліковано в журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.
Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

