Правове регулювання систем штучного інтелекту та захист персональних даних: лінії взаємозв’язків

Анотація

У статті досліджено зв’язок між потенційним правовим регулюванням систем штучного інтелекту (ШІ) та режимом захисту персональних даних. Аналіз проведено крізь призму тенденцій у сфері регулювання систем ШІ, зокрема Акта (ЄС) про ШІ та Рамкової конвенції Ради Європи про ШІ, що на сьогодні визначають вектор розвитку політики на міжнародному та національному рівнях. У статті обґрунтовано, що архітектура сучасних систем ШІ на всіх етапах їхнього життєвого циклу – від розроблення до практичного впровадження – пов’язана з обробкою значних масивів персональних даних. Така характеристика систем ШІ зумовлює системні ризики для прав і свобод суб’єктів даних, створюючи певний конфлікт між інноваційним потенціалом ШІ та усталеними гарантіями у сфері захисту персональних даних. Ці ризики є особливо істотними в юрисдикціях із неналежним рівнем захисту персональних даних, що характерно й для України. Тож актуальним є аналіз взаємозв’язків між системами ШІ та захистом персональних даних.
Дослідження демонструє, як основні принципи захисту персональних даних: законність, мінімізація, обмеження мети, прозорість та точність – стикаються з викликами в застосуванні ШІ. Наприклад, принцип мінімізації даних вступає в колізію з потребою алгоритмів машинного навчання у значних наборах даних для цілей розробки систем, а проблема «чорної скриньки» систем ШІ може не узгоджуватися з вимогою прозорості обробки даних. Автор доводить необхідність розроблення підходу, за яким вимоги у сфері захисту персональних даних (оновлені відповідно до чинних стандартів ЄС у цій сфері, включно із Загальним регламентом про захист даних) повинні бути складовою частиною механізму правового регулювання ШІ в Україні. Головними механізмами, що дають змогу реалізувати такий підхід, є прозорість та людський нагляд, що уможливлюють реалізацію інших гарантій як у сфері захисту персональних даних, так і в регулюванні ШІ. Для України це також означає нагальну потребу в імплементації відповідних норм і створення відповідного наглядового органу з належним рівнем інституційної спроможності. Ці висновки є важливими для подальшої роботи над законопроєктом № 8153 та для формування національної стратегії регулювання ШІ.